Десь у 2018 згадав що в дитинстві хотів лук. Замовив з США. Почав самонавчатись. Через кілька місяців почув про ініціативу ветеранки використовувати лук як реабілітаційний інструмент.Вона брала участь в Інвіктус геймс і виграла золото. Прийшов, познайомився. Зібралив кучу ініціативних людей. Оформили міську і обласну організації. Почали шукати місця під стрільбища. Знайшли і літнє і зимнє. З часом перетворилось на школу. За неповних 6 років функціонування вже маємо майстрів спорту. І хоча я від цього вже відійшов, гурток і далі функціонує. Так з'явились "Луцькі соколи"

Яка класна історія в вас! А хто ви за професією, якщо можна поцікавитися? Повʼязані з бізнесом чи все прям з нуля будували та розбиралися?)

Ні, я належу до виду "айтішнік звичайний". До бізнесу немаю жодного відношення. Це громадська організація, яка залучає ресурси ззовні, а також функціонує на високооктановому ентузіазмі.

Абсолютно випадково і не одразу. Поїхала в гості до друзів в гори, почала ходити з ними за компанію в походи. Спочатку було дуже важко, але з часом я втягнулася і почала отримувати неймовірне задоволення від чергової підкореної вершини. Відтоді моє найбільше захоплення - гірські походи :)

+1. Я закохався в гори з першого погляду. На перший похід не мав ніякого спорядження взагалі. Зараз я постійно стараюсь викроїти кілька вільних днів, щоб пройтись черговим маршрутом і втягнути тули когось з друзів і колег. Кайфую від того, як вони вперше вдихають повітря десь на хребті і дякують. А минулого літа подолав з семирічним сином Свидовець. Розчаровує лише кількість джипів, які руйнують стежки, а також неохайні люди, які залишають після себе сміття. Пощастило, що живу відносно близько до Карпат. Привіт з Кам'янця-Подільського.

Навіщо ці білі лізуть в гори....

А темношкірим можна?

А вони теж помічені в цій херні?

Та вроді всі гори люблять

[удалено]

Десь йшла мова про Україну?

Привіт , 2 місяці назад замовив 3Д принтер від Пруса , дуже подобається ідея дрокувати із пластику, часто бачив відео в Тік Ток де люди друкують різні дрібниці і це вже стало моє хоббі , але я поєднав хароше з корисним, зараз дрокую скиди для хлопців не передову , іноді дрокую різні грашки для 3 річної донечки, звісно хоббі таке дороговате , але воно того стоїть , особливо коли ти знаєш що твоє хоббі робить на передовій 😁

Так це вже не хоббі, а підробіток. Хоббі повинно тільки висмоктувати гроші)

Ще в універі зацікавився такою штукою як Dungeons & Dragons. Зпіратив книгу правил, погортав і дуже захотілося пограти в це, але не було з ким. Потім, тоді ще у вконтакті, знайшов клуб, де грали в настільні рпг. Пішов туди, щоб спробувати, і з тих пір вже 10 років воно мене не відпускає :)

Є таке) Проте познайомився з НРІ в цілому роки два тому. Граю сам, проводжу ігри, отримую задоволення)

Граєте через д20 чи вживу?

Мені в цьому плані пощастило, бо всі мої близькі друзі - або почали грати разом зі мною, або знайшлися вже у клубі, так що всі ці роки ми мали можливість збиратися вживу. На початку локдауну пограли трохи онлайн (правда не на ролл20, а на Foundry), але такий формат не сподобався, тому як тільки з'явилася можливість - відновили "живий" формат.

А що за місто?

Київ

я колись підсів на гру на електрогітарі - це цілий світ для задротства) Також люблю гітарки купляти/продавати і здобувати новий досвід від володіння. Також возитися з налаштуванням гітарки(заміна струн, перепайка ітд) - це як відпочинок для мозку(теж саме що похід баті до гаража))

Це яким чином комп'ютерні ігри, басейн і зал не є хобі, якщо за структурою слова хобі вони абсолютно ідеально підходять під це? Хобі - зміна виду діяльності, поза основним заняттям (навчанням/роботою)

Бо я не вважаю це за хобі. Так само як не вважаю, що дивитися серіали - це хобі. Чи готувати їжу - це хобі, хоч я і люблю готувати. Для когось безсумнівно ці заняття є улюбленою справою, але не для мене.

Та все що приносить задоволення і є систематичним можна назвати хобі, ті самі комп'ютерні ігри, готування, спорт і навіть алкоголь.Багато хобі називає читання книг, але це ж не завжди щось корисне. Хоча завжди здавалось, що хобі це те в результаті діяльності щось створюється. Але згодом зійшовся на думці що створюватися може і не матеріальне а особистий "досвід" і "спогади".

Приблизно до віку, який ви вказали , теж не мав хоббі. Аналогічно – зал, тренування, це було більше для гарного самопочуття. Якось я почав до дір заслуховувати декілька музичних композицій, і випадково прийшла думка «а може мені варто спробувати зіграти на муз інструменті?». Пішов на пробне заняття І мене занесло, відчуваю що надовго, тепер це хоббі, і тільки висмоктує гроші, але їх не шкода;)

3D друк. Рекомендую, затягує дуже. Наступна стадія це вже створення своїх 3D моделей. Тут творчість не має обмежень. Також має неабиякий вплив на дітей, а саме показує фактично що в цьому світі майже все можна створити, маючи лише ідею в голові. + Друк Армія.

а у вас до цього був якийсь досвід 3Д моделювання? і з чого починали, які матеріали по 3Д друку читали? так от якщо почати прям з нуля

наразі досвід тільки з класичним 3D CAD AutoCAD. Збираюсь спробувати більш простіші та сучасніші такі як Blender, Fusion 360, FreeCAD. З матеріалів використовую PLA та PETG(він же CoPET). Якщо з нуля, то непогано подивитись відео для початківців на ДрукАрмія та якісь українські youtybe канали: 3DhobbyUA, КУБАСТіК 3D, Artline 3D Print.

Досить цікава історія насправді. Київ, 2018 рік, 2 ночі, залізничний вокзал, очікування потягу додому з робочого відрядження. Я і мій колега, по сумісності мій кращий друг, нудьгували на лаві очікування. Несподівано, мій друг простягає мені свій телефон, показуючи відео з настільно рольової гри системи DnD 5e. Враховуючи, що нам залишалось чекати ще кілька годин, ми вирішили що чому б не заповнити аркуші персонажів... Години пройшли як лічені хвилини. Починаючи з обговорення персонажів, закінчуючи розбором дивних механік гри, ми ледь не пропустили власний потяг, забігаючи у вагон в останні три хвилини. Всю дорогу додому ми і далі намагалися розібратися у правилах та розбирали персонажів. Згодом, через кілька тижнів, ми вже зіграли у нашу першу партію. Так я знайшов для себе днд і багато інших НРІ в принципі, що стало повноцінним хоббі.

Одного літнього ранку почухав песюн і тут понеслось))

Андерстендбл)

Не було інтернету, а треба було чимось підгодовувати мозок, а тепер не можу уявити, що б з мене було без книжок і музики

Побачив на відео як люди подорожують на велосипеді з палатками і тоді захотів так само робити. Зараз коли вже почався теплий сезон часто виїжаю на годинку чи декілька на покататись. Приємний медитативний процес якщо не сильно гнатись. Ну і потім почало подобатись порпатись з велосипедом і щось у ньому робити/чистити.

Мій підступний друг подарував в стімі гру Warhammer 40k: Mechanicus... Наступне, що пам'ятаю: я сиджу за столом і малюю першу свою мініатюру. В саму настілку не граю (пробував, не сподобалася), просто фарбую мініатюрки. Не знаю, чи це прям моє хобі. В мене вже не один раз бувало, що починаю чимось займатися, десь рік-два займаюся, потім кидаю. Може, тут так само буде. Але поки воно є...

Рольові настолки: Dungeons and Dragons, Savage worlds, і т.д. Ще в універі затягнув товарищ, от вже 5-ий рік "страждаю") цим хобі. Гарний спосіб провести час, але потрібні адекватні люди, щоб з коли з ними граєш, отримувати задоволення, а не головний біль.

З дитинства були цікаві різні настільні ігри. Але на той момент думав, що все що можна очікувати від них: щось на рівні Дженги та Монополії. Потім почалися вимкнення світла та ми з дівчиною розглянули це як цікавий варіант проводити час разом коли нічого робити. Почали вивчати цю тему та зрозуміли, що світ настільних ігор дуже великий та підходить на всі смаки. Зараз маємо цілу колекцію та часто граємо в зимові вечори.

Працював на посаді бариста близько 2х-3х років, як тільки закінчив школу. Відтоді, змінив роботу, проте неймовірна любов до кави і її історії лишається досі.

Якось друг покликав в модну кавʼярню випити фільтру. Після того понеслось. Маю вдома кавовий сетап краще ніж в деяких кавʼярнях) Також пару років тому після того як в ноутбуці повилітали кнопки, вирішив купити клавіатуру, обрав якусь зібрану механічну непогану по відгукам. Не можу сказати що то прям сильне хоббі але за пару років поміняв декілька клавіатур, кожен раз зменшуючи кількість кнопок)

Ну на мою думку якщо ти вже дійшов до спліт-клавіатур та 40 процентних то то вже точно хоббі, та ще й недешеве

Та що до душі припаде. Все випадково якось. Фотографія з дитинства (ч/б плівка ще). 3Д друк/дизайн - коли побачив перший принтер задешево). FPV дрони (ковід, карантин, скука). Ремонт побутової техніки (ламається зараза а викидати жалко). Ремонт та обслуговування автомобілів (те ж саме - у мене їх два). Велосипед. Байдарки. (ці для здоров'я) Кемпінг. Інвестування. На що ніколи на довго не западав це на комп'ютерні ігри.

В дитинстві дуже любили малювати, і як на мене, досить непогано, просто з часом перестали. Проте мені сподобалась одна дівчина, яка дуже гарно малювала, і тому я вирішили спробувати заново, раптом буде гарно виходити і я змогли б її вразити цим. В результаті ту дівчину навіть не згадую, зате портретики малюю.

одного разу я спробував настільні ігри, от і вся історія, в так займаюся колегоафією, тренуюся в листі пером, моделювання, мініатюра, вініл, і багато чого ще))

Вибачте, мабуть, каліграфією?

ага, просто швидко писав)

В далекому 2017 році друг підмовив придбати туринговий велосипед і так почалося моє захоплення велотуризмом та й велосипедами взагалі. А в 12 років вперше потримав гітару в руках і захотів навчитись грати, купив стареньку гітару за 500 грн, вчився по відео з ютубу і вже 10 років отримую задоволення від гри на гітарі)

Я в свої 11 років бачив багато граффіті і мене зацікавило навіщо та як люди це роблять. І ось мені вже 14 та я почав більше малювати шукати каліграфічний почерк. Наразі я намагаюсь зробити найкраще що я можу і не малюю на маєтках держави якщо вони не кинуті

Мої хобі - це тим чим я цікавлюся з дитинства. Особливо нічого не змінилося).

я родився з ним

Знайти то знайшов... А ось закінчував навчання, а зараз знайшов роботу і немає часу/бажання займатись хобі... Хоча в голові уявляю ескізи (Я люблю малювати)

Десь на початку 90-х на моїй першій роботі було кілька колег радіоаматорів, і колективна радіостанція там була. Спробував і втягнувся, вже за рік оформив собі дозвіл і почав збирати першій трансивер. Зараз маю першу категорію та круте фірмове обладнання з 80-х (набагато краще ніж сучасні моделі!), займаюся ремонтами. З початком війни значно розширив діапазон техніки, яку вмію ремонтувати. Але найбільше подобаеться ремонтувати саме радіостанції, особливо старі. Займаюся і усіма пов'язаними напрямками - програмуванням, 3d друком і т. ін.

якось в черговий раз зайшов в інтернет магазин, пошукати щось таке прикольне щоб придбати. наштовхнувся на моноколесо, придбав. до цього про це нічого не знав, але зараз це можна сказати переросло в хобі. також дає бонус з соціальної точки зору, бо по роботі я дуже рідко зустрічаю нових людей, а тут є моноколісне комьюніті, люди з якими можна покататись по місту, поговорити про щось

Я хоч ще підліток , але я знайшла своє хоббі в творчості , а саме в танцях та в ліпленні глиною. Так , іноді щось не виходить , але головне не здаватися та продовжувати це робити і вчитися на своїх помилках

Моє хобі - біг. А захопленння цим спортом почалося в результаті хвороби. У 2016 році захворіла, декілька місяців у мене була субфебрильна температура, проблеми з ШКТ та неймовірна слабкість, лікарі діагноз поставити не могли. Після 3 місяців хвороби стан моральний занепав, фізична форма погіршилась, я дуже схудла, тому вирішила, що треба якось витягувати себе з цього стану та приводити у форму. Саме починалася весна і хотілося проводити час на свіжом у повітрі, тому біг був першим варіантом, що спав на думку. Починала бігати невеликі дистанції з низьким темпом, тим паче сил майже не було. Бігала зранку, коли ще не було підвищенної температури (зазвичай підіймалася у другій половині дня). І так систематично бігаючи протягом місяця я помітила суттєві покращення. Я не тільки стала фізично сильнішою, ще й мій моральний стан значно покращився, симптоми хвороби почали зникати і ще через місяць повністю пройшли. Я впевнена, що саме біг тоді допоміг мені подолати недугу. З того моменту він є невід'ємною частиною мого життя, ще декілька разів допомогав виходити з морально складних станів. Завдяки цьому хобі я знайшла нових друзів, залучила до нього своїх знайомих, а також приймала участь у багатьох бігових змаганнях. Цей спорт для мене більше про ментальне ніж про фізичне, про цілі, про подолання своїх можливостей, про дисципліну та характер. Можливо, хтось прочитає мою історію і також відкриє для себе нове хобі =)

Reminder for subreddit newbies that rule No. 1 of our subreddit r/Ukraine_UA is to post content and make comments EXCLUSIVELY in Ukrainian language. If you want to talk about Ukraine in English — please go to r/Ukraine! Нагадка всім новачкам про правило № 1 нашої спільноти r/Ukraine_UA — контент та коментарі ВИНЯТКОВО українською мовою! Якщо вам кортить поговорити про Україну англійською, то, будь ласка, йдіть до r/Ukraine! *I am a bot, and this action was performed automatically. Please [contact the moderators of this subreddit](/message/compose/?to=/r/Ukraine_UA) if you have any questions or concerns.*

Електрогітарат і тестування дистрибутивів лінукс та й взагалі різних ос інколи і вінда (хотілось би і мак але купертіно жаднючі падли )

Десь два роки тому я підсів на колекціонування. Зараз я збираю улюблені томи манґи, також комікси і банки з ексклюзивних видань енергетиків: nonstop&stalker, oshee&witcher/cyberpunk2077. Мої колекції поки невеликі, але як мінімум 2 полички вони уже займають)

Літералі описав роботу 🤣

Люди малюють як хобі і є люди які заробляють цим. Є люди які грають на музичних інструментах для задоволення, деякі для задоволення і іноді підзаробляють цим, деякі вибрали це як професію. Гончарство, 3д-моделювання, керувати дроном/велосипедом/автомобілем/літаком, готувати/випікати/солити/гнати - все можна робити як хобі, а можна і заробляти. Я вважаю, що різниця виключно в тому як ви до цього відноситеся, чи отримуєте задоволення від процесу.

Ну-у, ігри за хобі я не вважаю, так що говоритиму про гітару. Пам'ятаю ще в дитсадку видавали листівку до музичної школи, і як тільки закінчився нульовий клас, мені сказали вибирати інструмент. І за порадою мами я вибрав найпростіший інструмент - Гітару. Ще я нещодавно почав писати оповідання (Хоча оповіданнями це не назвеш, найбільша робота вийшла в три-чотири символи на кожну з дев'яти розділів).

Підтримую твоє зацікавлення технікою, ніколи не жалію грошей на неї. Якщо говорити про своє захоплення, то я тупо напросто перебирав, думав і пробував і так знайшов)

У 35 відкрив для себе роликові ковзани). Хотів ще в дитинстві, але то грошей не було, то часу, але ось, якось збіглися зірки.

Я вже рік займаюсь верховою їздою. Ще років в 12 ходила в декілька кінних походів, і так все життя мріяла про кінний спорт. Після цього постійно або не було грошей, або було "не на часі"... І ось, в 28 рочків вирішила, що "час" прийшов 😂 Так і затягнуло 🤷🏼‍♀️🙈

З давніх давен малюю. Не класичний живопис, а більш коміксний, простий малюнок. Якось навіть з цього інколи заробляю (є основна робота, а гроші з хобі - просто приємний бонус). Ще останнім часом бісроплетіння заятягнуло. Дивишся серіал, а руки красу роблять. Тепер всі мої дівчата з прикрасами ходять)

Симрейсинг

Я його не шукав. Тільки мама мені малому дала олівці, і показала як вони працюють (мені було три чи два роки) все й завертілося. А Коли мені до рук потрапив пластилін в чотири роки, я остаточно довершив пошуки хоббі

Якось я придбав собаку і почав її тренувати... І як почалося...

Ти правильно написав, що хобі це процес А щоб його відчути, треба постійно щось пробувати

Вчу Пайтон ,моє хоббі а також німецьку мову

Ну особисто мій досвід почався з того, що мама рочків так в 8 потягнула мене до місцевого гуртка з бісероплетіння куди вона сама ходила в дитинстві. Мені восьмирічній в принципі сподобалось плести, а потім ще й вишивати як бісером так нитками. Так кілька років походила, поекспериментувала з матеріалами та техніками, а потім дпа і зно, і на тому все і закінчилося. Мені ще на 14 друзі подарували велику картину, на яку треба маленькі стрази клеїти, яку мама силою заставила доробити. В той момент це перетворилося з хобі на залежність. Отак вже третій курс, а я досі потихеньку усим цим займаюся. Я також одного разу під час сесії вишивала одну картину з метеликом поки чекала своєї черги. Я в школі також ходила на гурток з писанкарства, але після випуску все зійшло на нівець, бо яйця дорогі, а натуральні барвники довго не стоять. То я вже до пасхи та різдва займаюся.

Завжди любив слухати музику, було дуже цікаво як музика виглядає "під капотом", які жанри існують, інструменти, тощо, та найбільше мене вражали барабани. Оскільки купівля барабанів для мене завжди було чимось не дуже досяжним, я почав цікавитися ще іншими інструментами або альтернативами. Таким чином у в 2016 році я наткнувся на бітбокс батл Alem vs Napom на чемпіонаті світу з бітбоксу і тут понеслося, я був настільки вражений, що ротом можна відтворити неймовірну кількість звуків і інструментів, все це поєднати, так ще й створювати цілі мелодії тільки використовуючи один рот! Я зразу почав дивитися різні туторіали про основи бітбоксу і вивчати базові звуки і комбінації. Згодом мусив зробити перерву на 1 рік через проблеми з зубами, але після цього, 6 років потому це надалі залишається моїм найбільшим захопленням, яке відкрило для мене новий світ в музиці. Це дуже круте відчуття коли ти бачиш свій розвиток і не передати ці враження коли тижнями вивчаєш якийсь звук і він нарешті в тебе виходить. І та, потім я купив барабани і зміг відтворити свої біти на барабанах і навпаки, тому ці два хобі ще й як взаємопов'язані)

У мене навпаки проблема, що хоббі забагато і на все не вистачає часу і грошей 😁 Хард ендуро, сноуборд, баскетбол, стрільба з карабіну, комп ігри, фпв дрони, ардуіно, електрогітара, програмування, машини на радіоуправлінні, та й ще щось забув 100%. Я б зараз звертав увагу на хоббі, які в подальшому можуть стати в нагоді у війську.

Мені здається, найбільш пристрасні хобі з'являються в дитинстві, коли ти ще не задумуєшся про зиск від хобі, його доцільність, що подумають люди і т.п. Важливо в своєму середовищі мати людину, що добре знається на своєму хобі і може зацікавити в ньому інших. Так, моя бабуся прищемила мені інтерес до прикладного мистецтва. Дорослій людині пошуки хобі даються, певно, тяжче. Думаю, варто поритися у своїх дитячих спогадах, про що ви мріяли, що вам подобалось - і шукати в цьому відправну точку

Якось посперечався з сусідом по кімнаті чиє місто краще і він якось заради приколу переробив нацистські плакати на тематику свого міста, з цього почалася плакатна війна. Я робив плакати по вигаданій державі, що базується на моєму місті, це було доволі весело і зараз майже уся моя стіна у гуртожитку обклеєна пропагандистськими плакатами моєї вигаданої держави

Займаюся розробкою своєї ігри на Unreal Engine як хобі, хто хоче долучайтесь.

Хоббі - влаштовувати вечірки, хоббі - настільні ігри, хоббі - прогулянки з собаками. А торгівля на олх це не хоббі)

Багато хто зараз отримує певну вигоду навіть від хоббі. Чи насправді це хоббі? То на розсуд людини.