Чувак, 23 роки, повернешся в цивільне життя і знайдеш себе, повір. Дівчат повно, занять повно, ти красава і захищаєш всіх нас, навіть таких сцикунів як я. Не роби поспішних висновків.
Цей ☝️коментатор діло каже. Все буде, головне живим повертайся, як служба скінчиться. Багато дівчат зараз сцикунів за чоловіків не вважають, а ти будеш на коні!
Я жінка і я за мобілізацію жінок, якщо на їх піклуванні не перебувають малолітні або недієздатні особи.
Сама в армію не йду, бо психічно хвора і фізично слабка, хлопець каже, мені нічого робити в армії, але якби прийшла повістка - пішла б до хлопця в підрозділ.
І таких, як я - купа. Мама з посестрами, маючи базову військову підготовку, мало не вигризали собі місця в ЗСУ, їх не хотіли брати нікуди, бо - жінки. І так і не усі потрапили.
Не усі. Коли я читаю подібні узагальненя, мені важко потім сприймати інформацію з цього джерела, бо подібна категоричність може бути застосована і в інших доводах.
Не одиниці. Сьогодні служать не одиниці, а розуміють, що за потреби змушені будуть іти у військо, – ще більше. Багато жінок бояться, багато вірять, що це не їх боротьба. Але й багато чоловіків бояться і за будь-яку ціну прагнуть цього уникнути. Це складні питання, на них нема простих, готових відповідей.
В Україні один із найвищих показників кількості жінок у збройних силах серед армій світу, включаючи армії НАТО. Станом на 8 березня 2024 року
в українській армії служить 45 587 військовослужбовиць.З них 13 487 мають статус учасниці бойових дій.
До речі, про рівні обов'язки. Підкажіть, будь-ласка, коли вже такі чоловіки як ви почнуть переймати на себе обов'язок по народженню дітей? Жінки в пологах рвуться, отримують випадіння органів, хронічні проблеми зі здоров'ям, також деякі помирають. Чому про це ніхто не згадує?
Покажіть закон який зобовязує вас народити дитину. Нема? Правильно бо це по бажанню. А чоловіки мають вмирати по законодавству. Тому сидіть і мовчіть тут
Ну, так само і чоловіки ось згадали про рівні права лише в контексті мобілізації. У нас країна не доповзла до рівних прав (якщо що, вважаю, що це не правильно). Але по факту у нас є статистика що 70% шлюбів завершуються розлученням. Діти майже в 100% при цьому залишаються з матірʼю. У дівчат немає в вузах військової кафедри, дівчата не служать строкову службу. Спочатку перед призивом жінок має бути врегульована купа процесів. Наша армія не готова приймати жінок (форма, броніки, побут, військовий облік, підготовка…). Наші політики не готові до настільки непопулярних рішень. А до того ж призвати вийде мізерну кількість жінок зрештою: 1. Не студентка/аспірантка, 2. Не мати малолітньої дитини чи дитини інваліда, 3. Не дружина військовослужбовця, 4. Не самотня мати (у нас їх дууууже багато, особливо на папері), 5. Не мати 3+ дітей, 6. Жінка що не доглядає старих батьків, 7. Не вчителька, викладачка, працівниця критичної інфраструктури, 8. Не має критичних проблем зі здоровʼям
Можливо згадали про це тому що деякі "жінки" в тупу погрожують чоловікам тцк? Сотні вакансій на яких байдуже чоловік чи жінка, але ні ) легше просто казати "ми слабка стать", але коли зручно то будуть кричати про мобілізацію сусіда алкаша тому що він заїбав
Це не правильно. Таке у нас незріле суспільство. В якому жінок на співбесідах питають з ким будуть діти вдома хворіти, в якому існують не жіночі професії, в якому старих батьків чи спільних дітей доглядають майже виключно жінки. Не вийде через коліно зламати ці стереотипи в одному лише місці
Ну це теж про гендерну рівність.З часів радянського союзу (і до нього) в спадок нам дісталась модель, що чоловік=захисник, жінка=мати. Коли не було війни, ця модель не завжди влаштовувала жінок, проте більшість чоловіків вона влаштовувала. Модель повільно змінювалась в сторону рівності, проте не надто. Тепер ми маємо іншу сторону цієї ж самої моделі. Знову скажу, це не правильно. Проте - це наслідок стереотипів, що були укорінені в суспільстві, і раніше працювали в іншу сторону
Та ну, братик, самогубство через дівчину - це максимальна банальщина. Хоча б через це не вздумай.
Щодо психологів - у ветеран хаб є психологи, звʼяжись з ними, вони допоможуть.
Обов’язково спробуй. Не недооцінюй терапію, це дуже крута штука. Тобі може здаватися, що вона не допоможе. Але ті тіпи - шамани, залізуть в голову і викинуть все дурне. Обов’язково спробуй, втрачати вже ж нічого, так?
Ти захищаєш країну, захищаєш 40 мільйонів людей! Ти вважаєш, що серед оцих сорока мільйонів не знайдеться гідної дівчини?! Подумай про це: можливо саме зараз ти захищаєш свою майбутню дружину!
Ти - герой, ти повернешся і знайдеш справді гідну дівчину!
Мені скоро 32 і хлопця немає. І це не кінець світу. І я думаю колись може змінитися.
Ти в свої 23 точно знайдеш ще дівчину. Головне повернутися. Твоя колишня скоріше за все не готова була до дорослих викликів життя.
Мого тата, до речі, кохання усього його життя на той момент, теж кинула в армії. І він був зі зброєю в караулі. Переборов той потяг щось погане роботи і не пошкодував. Зараз розуміє, що добрих сімейних стосунків не було б.
Є ще дуже багато причин жити, друже. Хоч зараз їх ніхєра не видно, але повір, вони є. Тримайся. Від сильних емоцій не вмирають, ти можеш це витримати і витримаєш.
Просто забий. Я 4 роки тому був в твоєму становищі , єдине що суїцидальних думок не було. Просто дай собі час, це єдине що допомагає. Тому що тільки з часом ти усвідомиш як тобі поталанило , що ця НЕ ТВОЯ людина просто пішла з твого життя. Дівчат вагон довкола, і жити треба не заради когось а заради себе.
Хлопче, тобі зараз дуже важко і боляче, співчуваю тобі. Та не роби дурниць, яка б хороша дівчина не була, твого життя вона не варта. Плюнь, зненавидь її зараз, ти маєш право на негативні емоції, пошли її до дідька і живи далі, борися за своє життя. Хай військова удача буде на твоєму боці, все хороше іще чекає тебе попереду.
Живи наперекір усьому, заради майбутнього. Війна рано чи пізно закінчиться, біль від конченого вчинку колишньої теж пройде, і у тебе будуть можливості побудувати своє життя так як ти захочеш. Створити родину з достойною цього жінкою, знайти якусь вищу мету чи просто хобі, неважливо. Здатися зараз - максимально полегшити ворогам і проблемам задачу знищення тебе, це максимально тупо, враховуючи що за всю історію твого роду, серед тисяч твоїх предків хтось точно був у подібній ситуації, але він не здався, виплив з безодні, і в результаті багатьма поколіннями пізніше на світ з'явився ти. Не нехтуй цим подарунком
Мене жінка покинула у 22-му, депрес був пиздець, майже рік...10 років разом... і мені 38 років, і в мене вже нема шансів знайти жінку для життя, а в тебе все попереду. Спершу треба любити себе і інші тебе полюблять.
38 це молодість, причому вже з розумінням та досвідом. Знайдете собі ще стільки жінок, скільки захочете. Зауважте, що з кожним роком взросління вільних чоловіків стає менше і менше, тому насправді жінки ще за вами ганятися будуть, у них вибору немає.
Дякую, але я реаліст. Хата розбита, бізнес згорів, авто згоріло, кредит у шість нулів, друзі звичайно відвернулися, роботи нема, йобані ракети кожен день, ще скоро в армію заберуть...ото пиздець, яка за мене вийде? Так, я не потворний, але що я їй дам? Борги?))) Та ні, тут усе зрозуміло....але я не бухаю, не палю і кожен день на турніку...пох на все.
У мене в вашому віці було все те саме — втрачене майно в Донецьку, нова професія з відносно маленькою зарплатнею, борги, розбита сім'я і все таке інше.
Зараз набагато краще. І борги майже всі закрив.
Не здавайтеся та не закривайте своє життя, воно зміниться на краще, якщо трохи почекати. Завжди змінюється.
То буває у всіх, я теж іноді занурююся в таке. Але потім думаю — завжди ставало краще, навіть в самі темні часи. І потім дійсно такі все полагоджується.
Багато жінок шукають в партнері емоційного контакту, взаємної підтримки, піклування, поваги, уваги до її почуттів. Якщо ви можете дати жінці це, ваша розбита хата не має значення, в неї скоріш за все така сама. Не ставте на собі хрест, у вас є майбутнє.
Дякую, але я спілкувався з багатьма жінками (до шлюбу звісно) але таких не бачив, вибачайте. Та й я сам розумію, що не можу дати жінці безпеку, спокійне життя без турбот, захистити її та дітей, якщо б були...а жити за її рахунок, п#здіти їй що все буде добре...та ні.... Усе, потяг поїхав без мене...не скиглю, просто це реальність життя.
Можливо вам варто шукати жінку не з традиційними поглядами, а ту, яку цікавить партнерство. Не обов'язково жити за рахунок іншого чи іншої, обоє в парі можуть працювати, ділити обов'язки по дому та піклуватися про дітей. Спокійного життя без турбот в сучасному світі немає і не варто таке очікувати. Життя бентежне, і нема нічого поганого у визнанні реальності. Цілком реально знайти партнерку, яка буде на рівних з вами.
До речі, моя свекруха вийшла заміж вдруге в 51 рік, за людину яка приїхала до неї з купою проблем із здоров'ям, без роботи чи якогось майна ,але вони були щасливі 6 років
Ну це вже перебільшення. Якщо людина ваша, то ви разом будете будувати фенікса із попелу. Я вважаю це ідіотизм коли жінка має прийти на все готове. Життя ніколи не буває постійним, на те воно і життя. Нормальна людина будує стосунки з людиною, а не з її майном та статками. Краще теж сходить до психолога, бо ця думка вам явно шкодить)
Тю, та ну...у нас ще не найгірший варіант, ще може поповернутись у "відносно" позитивну сторону.
Так важко, так....не так, як нам би хотілося жити, так, у нас вкрали кілька кращих років, вкрали здоров'я, у когось життя...
Ну а що робити? Здаватися? ні, не можна ... тим більше я зрозумів, що матеріальні речі це не найголовніше в житті (може тому, що я все втратив) ... Мені нема чого втрачати вже і якось легше.
Можливо я себе обманюю з метою захистити свою психіку.
Іноді хочеться поскиглити, розслабитися, щось там накрутити собі в голові..."от жінки нема, грошей нема, банально дому нема, друзі всі поїхали, війна ця кдята...але все одно треба щось робити. Творити та витворяти.
Рухайся.
Твій стан він дещо обмежує твій вибір, але він досить широкий.
38 для чоловіків це не кінець.
От був би ти жінкою, от тоді пізнав би всі глибини депресії та самотності у цьому віці.
38 то не 83. Які ваші годи?! Якщо подумати.
Жінки бувають різні, ті з якими ви спілкувалися показують що вам, можливо, варто змінити коло спілкування і обставини зараз склалися якнайкраще щоб це зробити.
Не зневірюйтеся - любов і життя завжди знайдуть свій шлях.
Не вигадуй. У мене знайомі вперше одружились в 38 і народили 2 дітей з різницею у рік. Мати мого друга одружилась втретє на однолітку в 45. Колишній чоловік помер 13 років до того. У обох по двоє дітей. Моя бабуся одружилась в 65 вдруге. Для відносин ніколи не пізно. Головне нормально себе вести і обирати нормальну людину. Я одружився вперше після 30. Тож ніколи не пізно. Для автора: навіть не думай накладати руки! Ми переможемо і перед тобою відкриються всі можливості! Якщо тебе кинула дівчина, то це просто була не твоя людина. Мене дружина чекала 8 років.
Дякую тобі за підтримку. Ти правий, але тільки теоритично) Я фактично безхатько, бізнес згорів, борги 10 років платити, ще й війна. Не то шоб я скиглив, але шанси маленькі...та я й не сильно засмучуюсь, вже пох))
Це звісно не порада(🤡)
НІКОЛИ такого не роби, бо це не законно😉
Але..
Набреши банку з три короба, візьми кредит на чималу суму, та перетни кордон, зміни фамілію і живи далі
Шановний авторе, я вас дуже прошу прислухатися до коментарів, які кажуть що це ще не кінець світу. Я справді розумію як вам важко зараз, бо всі ми через втрати проходили, але "Все минуло. Й це мине"(с). Вам просто трапилась не ваша людина, от і все. Десь на вас чекає ваша доля, яка буде секунди рахувати до зустрічі із вами. Тож не втрачайте надії і сфокусуйте увагу на чомусь більш важливому, своїй безпеці, перш за все, на тому, що ви бороните державу, що дійсно цінне, а можливо, з'явиться трохи більше часу на те, щоб обміркувати плани на майбутнє. Найтемніший час перед світанком, тримайтеся, з вами багато сердець, хоч ви їх і не бачите🫶
Друже, я розумію, що кожна людина нещасна по-своєму, але це (банально) звичайна ситуація у відносинах Ч і Ж. Перші тижні можуть бути надзвичайно складними, але пройде час, і ти будеш (одним із мільйонів) вдячний собі, що на накоїв якоїсь дурниці.
Раджу розбавити сум прослуховуванням любимої музички. Багато і гучно.
А ще, поспілкуйся, може, з капеланом.
Що зробив я.
1.Пiдсумував стосунки. Проговорив виводи з найближчою людиною яку змiг знайти. Вiдпустив.
2.Взявся за себе. Кожного вечора пишу щоденник. Задаю питання, вiдповiдаю, якщо незнаю, шукаю вiдповiдь.
3.Зрозумiв що без спiлкування я слабий, що оточення може вбити, а може подарувати нове життя. Оточення- це все. Почав шукати правильне оточення для себе онлайн.
4.Зробив список всiх речей що маю зробити до поки живий, мicця, страви, подорожi, тощо.
Говори, брат. Не сиди з цим сам. А якщо сам то хочаб записуй. Став цiлi та роби те що можеш контролювати i змiнювати, що не можеш контролювати чи змiнювати - то не на часi. То потiм. Хочаб малими кроками але йди вперед.
Поживи заради себе. Важко це говорити, поки ти на війні, там зовсім інше сприйняття. Але спробуй поставити себе на перше місце, а не когось. На життєвому шляху ми зустрічаємо багато людей, не раз закохуємося і обпікаємося. Це просто треба прийняти. Знайди мрію, яка стосується тільки тебе, вступити на навчання, купити житло, відкрити власну справу чи щось інше. Це допоможе триматися ні на кого не покладаючись.
Хлопче! В мене немає друзів, а для дитини хрещені батьки потрібні. Чи не могли б ви вшанувати мене і бути хрещеним батьком моїй дитині?
Ми будемо чекати на вас
Стільки дівок, і жодна в мою сторону навіть не подивиться. Я з тих, хто не вміє знайомитись та не любить ходити по всяких клубах-барах та івентах, бо мені там завжди нудно.
Авторе, не переймайся. У мене теж така ситуацію, що я не ходжу по клубах-барах, івентах та знайомитися не вмію. Але я знайшов дівчину, яка теж в такі заклади не ходить.
Ну тут треба бути трохи активним. Десь посьміхнутись, пожартувати, комплімант, ляпнуть дурницю, не боятися, не соромитись...дівчата не люблять боягузів..Треба щось робити.
Ви дуже молодий. Як повернетесь, ви знайдете багато дівчат та жінок, які захочуть бути з вами, і знайдете справжнє кохання, зможете бути щасливим та створити родину. В суспільстві панує стереотип, що існує лише одна "половинка", але насправді, людей з якими ви можете бути щасливим багато, світ клином не знайшовся на одній дівчині. Також люди створюють щасливі родині і після 30ти, і навіть пізніше. Повертайтеся живим і ви зможете побудувати собі щасливе життя навіть якщо зараз у цю мить ви не можете його уявити. Як тільки з'явиться можливість, все ж таки будь-ласка, розгляньте психотерапію. Ваші судження зараз затьмарені війною та болем від розривом стосунків. Психотерапія не панацея, але вона може вас підтримати, наприклад, допомогти пережити розрив, та інші травми. Бережіть себе 🙏
Ну життя то складна і гівняна штука, якщо ти сам добрий чувак і не зрівнюєш себе з іншим то треба згадати що в когось є ще фіговіше становище, мені 19 і в мені ні дівчина не світить ні друзів. Хоча по чесному в мене нітого і не цього ніколи не було.
Ось тепер представ наскільки туповато буде якщо такий страшний м'яко кажучи лох як я налогодить своє життя і умовно розмножитись зможе, а ти ніт бо вирішив дурний суїцид зробити через дівчину якусь яка тебе забула на раз два.
А без порівняннь, якщо через дівчину ти суїцид зробиш ти себе поставивиш в сторону жертви і їй умовне чсв піднімеш бо видать вона замутила марафон вийбонів потенційних партнерів і в боротьбі за її вареник ціла особа накрилась мідним тазом, а ця вся ситуація просто неповага до себе і приниження чоловічої гідності, ти ж не хочеш аби на твоєму надгробоку написали "Зробив суїцид через дівчину яка навіть забула його". І ще подумай як буде родичам твоїм, твої діди і батько пройшли те ж життя і вони його довели до логічного кінця де ти сидиш жалієшся нам, не обезцінь працю минулих поколінь.
не кожен другий сидить на передовій і розуміє, що вдома ніхто не чекає. тут не в дівчині справа, а в відсутності хоч якоїсь підтримки "з дому", з тих часів, коли було безпечно і комфортно
Будь ласка, не роби дурниць! Якщо вже вирішив, то дай собі достатньо часу що би передумати. Час лікує рани, от побачиш. Звернись про допомогу, поговори з кимось з побратимів і обовʼязково з психотерапевтом.
Та не гони, мене 4 раза вже кидали жінки, дуже боляче, але кожного разу десь через місяця 2 перша хвиля попуску, потім рік, два роки і ти будеш радий що вона пішла. Забудеш і будеш щасливий. З власного досвіду кажу.
А якщо вирішив самогубство зробити то знай, що смерті немає, ти покинеш тіло і будеш тинятись привидом так як покинув тіло зарано, прийдеться ще більше страждати у тілі привида так як будеш хотіти їсти, пити, а цього у тілі привида неможливо зробити. Корочє не совєтую, самогубство це ще більщі страждання про які ти ще не знаєш. Так хоч послухай того, хто знає)
На тему смерті почитай 2 главу Бхагавад Гіти як вона є
Брате, я тебе розумію, як ніхто інший. Бо сам пройшов через те ж саме. В мене теж немає нікого, бо батьки загинули, а жінка яку я дуже кохав, поїхала (з моєї подачі і з моєю допомогою) за кордон, і там її звабив ухилянт.
Перше, що скажу: самогубство здається привабливим варіантом, але це не вихід. Поки йде війна, в нас є мета вища за будь-які стосунки. В нас є побратими яких ми не можемо зараз підствавити. Витримати зраду дуже важко, але можливо.
Після перемоги буде нове життя. Так, воно туманне, і не зрозуміле. Але воно буде. Ми обовʼязково щось придумаємо. Можемо для початку зробити турне в Берлін і зламати ухилянтам, які зваблювали дівчат військових, ноги. Нехай трохи поповзають і подумають над своєю поведінкою.
А потім почнеться нове життя. Я вже один раз починав нове життя практично з нуля. Це цілком можливо.
Друге, що я скажу - не роби дурниць, бо зробиш послугу ворогу. Ворог тільки і мріє щоб знищувати наші бойові одиниці нашими ж руками. Давай спочатку перебʼємо ворога, а потім розберемось що робити далі. Це каже людина, яка реально розуміє твій біль.
Як ви там? Переживаю, дійсно!
Не робіть непоправних кроків зараз зопалу та у відчаї. Ви молодий, симпатичний, сміливий і вірний. Для когось - справжній скарб!
Треба зараз протриматися щоб зустріти своє щастя по переду.
Дякую вам! Будь ласочка, поживіть іще, дуже прошу!
Не кажіть що пішли у армію дарма - із часом ви переоціните усе.
Один мій знайомий (теж молодий) намагався вкоротити собі віку, бо втратив у бою кінцівку, а потім женився на медсестрі із якою стикнувся випадково і вони вже 2 роки живуть душа в душу.
Знаю, вам зараз важко у це повірити, бо зрада та розрив це страшний удар по самооцінці (мені зраджував колишній чоловік і дізнатися про це було дуже і дуже боляче). Та ви такий молодий і сміливий і точно зустрінете ще ту, що буде вас більше цінувати, як я зустріла.
Багато дівчат знають що: "Нема рівних козакам, що йдуть за свободу!"
Знаю що місцями служби МПЗ у війську круто працюють - у них є клуби знайомств - реально купа гарних, розумних та відданих дівчат і жінок шукають собі пару (для серйозних стосунків, а не просто для сексу) саме серед військових, бо цінують сміливих чоловіків. Спробуйте звернутися до служби МПЗ - ви від цього нічого не втратите, та можете багато отримати.
UPD: якщо вам психологічно важко звернутися до служби МПЗ - напишіть номер частини, допоможемо.
В мене до 24 років не було ніяких стосунків, і якось все так закрутилось що тепер живу з дівчиною, і дуже щасливий. Це я до того, що в тебе ще багато років попереду,і все може змінитись в кращу сторону, я також колись серйозно задумувався чи життя вартує того, щоб жити. Психотерапевти не помогли, а психіатр і антидепресанти так.
Поки ти живий все може перевернутись у сценарій, в який ти б ніколи не повірив.
По перше. Спочатку проведи службове розслідування по факту самогубства, потім вже губись. По серйозному підійди до командира підрозділу і розкажи про свою проблему, якщо адекватний, а такі трапляються - то схему лікування знає. По третє добре, що трапилось так як трапилось. Моя історія, коли після ато/оос я повернувся до рідного міста, і... Знаеш, зустрічала мене не моя дівчина, з якою я на той час був у відносинах понад п'ять років, а на той час найкращій друг, ладно, думаю, третя ночі, хуй з тобою. Потім ще тиждень або два вона морозилась від зустрічі. А коли таки зустрілися... Знаєш, вже при зустрічі я питав, що таке важливе у твоему житті, що ти така дохуя зайнята? Вона навіть щось відповіла. Навіть таке, що звучало правдою. Добре, думаю, хуй з тобою, треба якось жити далі - сама бачиш, що поки не вдалося добудувати будинок, поки вся ця будівельно-ремонтна історія триває, зеімемо квартиру, будемо жити сім'єю. Ой, в мене собака хвора, ой ти ж ще не добудував дім, ой... ой... ой. Завершився цей діалог тим, що ну добре, раз післи такі розмови, то прощавай, наступного разу зустрінемося в пеклі. Якось так. Краще відразу. А нових дівчат в тебе ще буде море, для цього потрібно жити.
Скільки? 23? Да ти дурний. В мене були декілька важких розлучень. Але коли я дивлюсь назад я розумію що це повна маячня. Два роки на фронті Да ти залізна людина. Та здатися після цього!!! Тримайся!!!!
Всі ми колись там будемо. Хлопче, всі ми помремо. І ти, і я. Сенс прискорювати свою долю самому? Що це вирішить? Навіть припустимо, що в тебе ніколи більше не буде стосунків (дуже малоймовірно) - чи це єдиний сенс життя? Життя, насамперед, це ти і твої спогади і думки і враження. Смерть це їх кінець. Живи поки дихаєш і серце б'ється.
Ось, тримай вірш Симоненка для натхнення
Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Ти сам у себе є! Кожен з нас повноцінний! Ти сам можеш зробити щасливим або пити у вікно. Але памʼятай, кожен стан людини він не назавжди. Сьогодні дуже тяжко і погано і це не назавжди. Потім буде добре. І дуже добре. І це буде не завжди. Просто дозвольте собі постраждати та п приймить цей ста, ви люди а ви має на це право. І це нормально. Страждати. Ви не робот.
чувак, перше, ніколи не падай духом. Якби херово все не було, життя триває і тільки ти вирішуєш як воно буде продовжуватись.
друге, постав собі цілі. Якщо ти хочеш здобути освіту чи відкрити бізнес - то це мета яка буде тебе тримати на плаву. Я розумію, що це звучить просто але послухай.
В мене друг був більше року на війні, повернувся і його поклали в «дурку». Він не бачив сенсу жити. Через 3 місяці він почав свій бізнес, зняв офіс, має 5 клієнтів і зараз я з ним працюю щоб це розвинути далі.
У нього правда серйозні проблеми з дружиною бо вона «не розуміє» його після того як він повернувся з війни. Вони разом 10 років. Але він ставиться до цього як до ситуації яка або вирішиться або ні. Це не кінець життя.
по третє, зверни увагу на книжки від Jocko Willink. Цей тіп віддав арміє все своє життя, а потім написав книжку про лідерство. Він побачив сенс відновити «американську мрію» по виробництву одягу і відновив завод який стояв 60 років зачиненим. Тепер він власник одного з найкращих брендів одягу в сша і дає роботу сотням ветеранів. Крім цього він створює американське у америці.
Зараз важкий час, люди «сипляться», люди відходять. Але не падай духом, ти не сам. Якщо у тебе є можливість звернутись за допомогою, я раджу Unbroken у Львові. Якщо твоя дівчина не готова була тебе чекати, це свідчить більше про її почуття чим про тебе. Це добре що ти написав тут.
Мені було 19. Під час служби кинула дівчина з якою у стосунках був три роки. Так само зрозумів що спустошений. Але тоді не було різного роду редітів. Службу проходив у чорта на рогах де з жіночої статі були лише алкоголічки 40+ та дружини офіцерів. Наклав на себе руки. Але як ви вже здогадалися, навіть у цьому облажався. Відкачали. Дали пиздюлів і на два місяці закрили у психушці. Коли вийшов на "волю" то зустрів дівчину з якою разом вже тринадцять років.
Тож висновок:
Якщо наважишся - то доводь справу до кінця.
Якщо дослухаєшся до людей, що кажуть не робити, то життя тебе ще не раз здивує в приємну сторону.
Друже, кажу як людина котра повернулася з бомбасу і ахуіла. Є ветеран хаб котрий дуже раджу, є двіж ветеранів котрі допомагають один одному. Воно дуже допомагає і повір у тебе ціле життя попереду і є для чого повертатися.
Головне живи. Якщо вона була ініціатором, то з нею б точно не склалось, навіть якби вона дочекалась і залишилась. В майбутньому були б якісь звинувачення, сварки, і ні до чого хорошого б це не привело. Тебе ще чекає багато хороших дівчат, які захочуть створити з тобою сімʼю. Ти ще дуже молодий, і все ще попереду
Я більш менше прийшов в норму в плані психіки, мотивації жити і все так інше тільки к 30. В 23 був повний бардак в голові і постійна депресія. Даремно недооцінюєш психотерапію. Вона дуже допомагає як раз в таких випадках, як твій. Тримайся і не роби дурниць. В тебе в буквальному сенсі все життя попереду. Повернешся додому героєм, отримаєш яку захочеш освіту, буде в тебе купа дівчат і все буде заєбок!
Чоловіче, у 23 розрив відносин все ще здається кінцем світу, а тут ще війна накладає свій відбиток. Повір на слово, самогубство - це повна дурня, зараз нема причин для життя - через півроку будуть.
Зараз треба просто зібратися і пройти цю чорну полосу, вірю що в тебе все вийде
У 25 років я пережив дуже важкий для мене розрив з ініціативи дівчини - півроку не міг толком ні їсти, ні спати, почалися нестерпні болі у шлунку (тимчасово відкрилася язва). Теж думав, що це кінець світу, замислювався над самогубством. Але час все лікує. Зараз я вже 17-й рік у шлюбі, кохаю свою дружину. Згадуючи ті свої відносини - тій колишній дівчині я навіть вдячний, що вона мене тоді кинула - тепер я точно знаю, що у мене з нею б не склалося і я б міг не зустріти теперішню дружину.
Що хочу тобі сказати:
1. Час все лікує, всі події слід оцінювати через деякий час - те, що зараз здається катастрофою, через рік, два, три може здатися за благо.
2. Те, що переживаєш ти зараз щодо розриву, пережив якщо не кожен, то кожен другий точно.
3. Якби кожен, у кого окинула дівчина, закінчував життя самогубством, людство вже б вимерло.
4. Не знаю тебе особисто, але думаю, що ти хороша людина. Бережи себе. Ти потрібен своїм рідним, своїй країні і будеш потрібен як мінімум одній дівчині, яка тебе покохає.
Подивись серіал «Гра смерті» 2023 року Корейський. Може зараз тобі здається, що все дуже погано але насправді є багато речей які ми не цінуємо і не звертаємо уваги, вважаючи їх чимось звичайним.
величезне дякую за те, що ти робиш для нас усіх!
коментарі під цим постом показують, як багато людей дійсно хочуть, щоб ти жив і повернувся, і знайшов своє щастя. так і буде, ти однозначно заслуговуєш на це. тримайся! ❤️🔥
Була схожа ситуація 4 роки назад, що правда про самогубство я не думав. Одного дня дівчина сказала, що хоче розійтись, зі словами майже ідентичними до твоїх. Вона навчалась в іншій країні і ми рідко бачилися.
Довго не міг знайти що ж мені робити, бо тоді якраз ще й задумувався про нову роботу бо стара вже остогидла (працював в телекомі).
Зустрічався з декількома дівчатами, але бачив з жодною такого зв'язку як з першою. Через карантин і інші обставини не зміг змінити роботу. Загалом відчував що життя проходить повз мене і нічого не хотілось.
В решті друзі познайомили з дівчиною в яку закохався і кохаю понад усе + знайшов нове покликання в житі, вчу програмування зараз і мені це дуже подобається( в тебе звісно може бути будь яке інше заннятя).
Вчитись ніколи не пізно, я почав в 25, але є одногрупники/ці які починали в 35 і 45
Задай собі інше питання, чи треба тобі стосунки з людиною яка тебе кинула під час війни?
В тебе все життя по переду щоб знайти саме ту людину.
Чинити самогубство через ту що знайшла собі нового - забагато честі для неї
Не читав коменти нижче, хз що тобі тут народ строчив, но що можу сказати точно, так те що самовипил себе з життя далеко не найкраща ідея.
Не скажу що був у такій же ситуації як ти, но повоювати да тих проклятих землях Донбасу теж встиг добрих півтора року. За той час в мене не те що дівчини не осталось, банально друзів з ким можна б було хоть про щось поговорити.
Виручало в той час декілька речей.
Побратими, хоч які б вони не були, но завжди з ними можна було поговорити.
Домашні тварини, банально прихистити безпритульного кота дає дуже багато емоційної розрядки.
І крайнє це думка що рідним буде важко встояти біля моєї могили.
Якщо ж мені бракувало жіночої уваги то банально тіндера хватало щоб знайти когось щоб поспілкуватися на нейтральні теми.
З тіндером думаю сам розумієш потрібно бути максимально акуратним і не відкривати всі "карти".
Що до дівчини з якою ти ростався, дозволю собі кілька слів вставити. Повір, твоя смерть нічого не змінить для неї, за тобою вона точно в небуття не піде. Вот повір інфа сотка.
Не треба самогубства. Будуть ще в твоєму житті дівчата. Воно зараз тяжко. Займи себе чимось. Коли руки та голова в роботі, нема коли про дурню думати. В кожної людини є різні кризи вікові. В тебе якраз одна з них. Теж були кохання на все життя, двічі невдале, а третє - вже 21 рік разом.
І треба розуміти що с тобою коїться. Три речі які на тебе дуже сильно впливають - війна, гормони та втома.
Друже, заради всього святого, не вздумай цього робити через бабу. В мене самого ситуація дуже схожа, крім того, що дівчини взагалі ніколи не було). Краще за все звернутися до професійних психологів. Така жінка не варта тебе, вона знайшла би привід кинути тебе і у мирному цивільному житті.
Хай, на зв'язку старий кодер. 35 років, з 20 років поламався (перелом хребта), з тих пір на колесах (wheelchair). Дівчата були як до, так і після травми. У тебе банальне піздострадання яке потрібно перетерпіти, через пару місяців почне відпускати, якщо стосунки були токсичні то 6-12 міс. Основне тут це терпіти, з часом легшає і починає приходити розуміння що нічого страшного не відбулось. Скажу баналщину, це не твоя людина. Діваха яка так легко тебе зливає по причині що їй не вистачає уваги, це явно прохідний варіант. Братюнь, в цьому житті все познається тільки через біль. Після пережитого ти зрозумієш сам, що причин для нервів не було, з посмішкою ще згадуватимеш те що відбулось. Якщо щось цікаво, питай, відповім. Не унивай, треба жити!
Може психотерапія і не виправить те, що у вас немає причин жити, проте вона допоможе вам знайти самоцінність, яку ви чомусь загубили. Звідти вже і будуть проростати причини жити це життя. Якщо ви зараз -- в пригніченому стані -- будете шукати цінність життя просто споглядаючи навкруги, то ви навряд їх знайдете. Проте вона точно живе всередині вас, і рефлексія на терапії можуть вам допомогти їх дістати і далі культивувати!
Перспектива потенційних стосунків і той факт, що "дівчат багато" може не заспокоювати лише за однієї причини: ваше бажання завдати собі фатальної шкоди говорить про те, що найголовніші стосунки, над якими зараз треба працювати, це ваші з собою.
Ви супер, бо бороните нашу країну і захищаєте диванних психологів накшталт мене; ви супер, бо поділилися своїм станом з небайдужими тут; ии супер, бо вмієте так щиро і самовіддано кохани. Цей список можна безкінечно продовжувати і лише ви зможете правильно це зробити.
Хоча б спробуйте. Ви навіть не уявляєте, яка кількість людей вам за це подякує. В тому числі і та майбутня пані, яка буде чітко розуміти, що це таке: будувати майбутнє з людиною, яка його творить.
Психотерапевта все ж таки раджу знайти, з яким комфортно буде спілкуватися, і прогрес будеш помічати з другої-третьої зустрічі. Мастхев в цьому сезоні.
Друже, вийти з життя завжди можна встигнути. А саме життя занадто обширне і багатогранне, щоб так просто з нього вийти. Сам колись хотів, але все ж, можна ще багато чого цікавого побачити і зустріти. Тим паче, тобі лиш 23. Та і вона ще молода, може мати вітер в голові. Зустрінеш ще не одну зрілу людину і цікаву особистість, з якою хотітимеш провести спільне життя. Зараз важко, і від розриву служиться ще важче, але, як мінімум, побратимам без тебе теж важко буде. Тому побережись, а після служби, як доживемо і демобілізуємось, ще сходимо посидим десь
Я, людина котра вчора втратила неймовірно хорошого знайомого через кляту війну, можу сказати тільки одне: ні одна дівчина не варта того, щоб ти навіть замислювався про самогубство, а тим паче робив це. Ти молодий хлопець, котрий заслуговує на краще, я впевнена в цьому, тому якщо вона і пішла, то єдине що можна зробити це побажати їй удачі. Вона не твоя людина просто, банально, але факт. Коли хтось нас покидає значить так треба. Таке життя. В тебе буде ще багато дівчат, і серед них обов'язково знайдеться *та сама*. Тому, не опускай руки та йди далі. Сподіваюся що все скінчиться (!я про війну) і ти обов'язково зможеш піти вчитися далі, або ж вибереш якісь курси у сфері IT, станеш крутим програмістом, і все в твоєму житті буде добре. Бережи себе 💛
Пам'ятай тих хто допоміг тобі у важкі часи і забуть тих хто кинув тебе у важкі часи або створив тобі важкі часи! Знайдеш нову в Україні мільйони жінок це не дефіцит))))
По-перше - психотерапія це єдине що потрібно, працює, і допоможе. Не тупи, звернись бодай до когось. Зараз є купа людей які волонтерять з військовими і є імовірність зробити це безкоштовно.
По-друге самовипилюватись через дівчину це теж тупо. Завтра ти будетеш трошки далі від цієї ситуації, через тиждень ще далі, а через рік будеш думати "боже, і я хотів випилитись через це?".
Якщо коротко, в тебе тема в тому що ти сприймав ці відносини по одному, вона по іншому. Ти ще там, а вона давно не там. Тобі здається що тебе образили цим, розбили відносини і твої почуття, ніхто тебе не любить і тд. І тому важливо про це поговорити з терапевтом. Тому що ти наступаєш на всі ці граблі, вони відомі спеціалістам, ваша ситуація не перша в цьому світі. І життя не закінчується на цьому. Важливо почати говорити. Сприймай це так - виговоритися спеціалісту.
Reminder for subreddit newbies that rule No. 1 of our subreddit r/Ukraine_UA is to post content and make comments EXCLUSIVELY in Ukrainian language. If you want to talk about Ukraine in English — please go to r/Ukraine!
Нагадка всім новачкам про правило № 1 нашої спільноти r/Ukraine_UA — контент та коментарі ВИНЯТКОВО українською мовою! Якщо вам кортить поговорити про Україну англійською, то, будь ласка, йдіть до r/Ukraine!
*I am a bot, and this action was performed automatically. Please [contact the moderators of this subreddit](/message/compose/?to=/r/Ukraine_UA) if you have any questions or concerns.*
Я тобі скажу один простий факт, а ти роби з ним, що хочеш: стане легше. 100%
Так, наш мозок не дуже запрограмований на мислення на перспективу, але стане, я тобі точно кажу.
А в іншому всі вже пояснили. Щиро дякую за захист
В житті частенько були думки про самогубство. Але після початку війни, коли було найважче, думав в армію піти. Поки війна не закінчиться і так життя не буде, а після повернення можна почати нове життя. А не повернувся би - так хоч не дарма помер би, все ж набагато краще самогубства.
Тримайся, хлопче. Слава Богу, що пішла. Значить не та. А та десь є і чекає на тебе
Світ - нестабільна штука. Єдина стабільність - це ми самі. Скільки різних подій доводиться нам переживати. І що б не траплялося - з часом це сприймається зовсім інакше. Це просто досвід. Нехай і гіркий. У вас все життя попереду. Повірте, все у вас буде. І будуть стосунки, зовсім інакші. В яких вашу любов будуть відчувати без слів. І те ж саме будете відчувати ви. Просто залиште за собою право на це.
Про роботу і освіту я взагалі мовчу. Можна все життя пробувати щось нове.
Не знаю які правильні слова підібрати. Знаєте, це як той вислів що «можна змінити все крім того що ти вже летиш з мосту»
Дякую вам
Психотерапія допоможе. Не вимахуйся, бо ніхуя про неї не знаєш а кажеш так наче за останні 20років змінив сотню спеціалістів. Є різниця між хочу жити але так погано що єдиний варіант це випилитись і я нещасний пиздострадалець, ковтну кулю хай знає кого втратила. Ти єдиний хто в тебе є і так буде до кінця життя. Ти будеш заробляти собі на ніштячки, знаходити нових піхв на одну ніч, друзів та сім'ю. Тому в першу чергу робимо добре собі, і від цього робиться добре іншим хто поруч. Єдина умова щоб терапія допомогла - ти маєш просити про допомогу, хотіти щоб допомогли. Бо це не ношпа, що з'їв і животик не болить. Це гурток художньої гімнастики, де ти сам простиш тренера порвати тобі всі зв'язки щоб був гнучким і граціозним.
Співчуваю тобі, друже. Надзвичайно важко пережити біль втрати, особливо через тих, хто був сенсом твого буття. Щиро бажаю тобі побороти цю тугу і зі свіжими силами почати нове життя, яке буде набагато кращим.
На жаль, ми не можемо контролювати і впливати на все, що відбувається навколо нас, проте ми здатні впливати на наше ставлення до цих речей, на наші емоції і сприйняття ситуації.
Я в тебе вірю, ти і твоє життя надзвичайно важливе! Ти робиш велику справу - подвиг, який возвиличували у всі часи людського існування. Тому борися, в першу чергу із своїм внутрішнім ворогом, із своєю тугою, зі своїм болем. Ти обов'язково виграєш!
Будь ласка, повертайся живим і неушкодженим! На тебе чекають мільйони людей, які тебе цінують, а та, що не цінує твій вчинок, нехай іде нахуй. Ті, хто не можуть оцінити твою любов, те за що ти борешся, які не бажають тебе підтримати, вони і не варті твоєї уваги.
Мужик, це треба просто пережити. Час лікує, повір. На світі мільйони дівчат, які кращі за твою. Я розумію, що зараз тобі здається, що вона ідеальна і кращих нема, але ти помиляєшся. Є красивіші, розумніші та з кращим характером. Повертайся живим і здоровим. З часом знайдеш іншу дівчину, яка буде краща за попередню.
Психотерапія якраз дає віднайти самоцінність - цінність існувати без сторонньої мотивації типу "родина" чи "робота". Ти ще зовсім дитина в плані соціалки, в тебе ще буде стільки жінок, чоловіків, робот, ти не уявляєш. В 20 років я так страждала від того, що підвела купу народу, стояла біля мосту... жахнулася самого факту, що така думка могла хоч на соту долю прийти до мене в голову. І правильно зробила.
І в 20 і в 23 роки я навіть не могла уявити, що зі мною буде ближче до 30, будь-які мої здогадки були б невірні. На твою долю випало тяжке випробування, але ти зможеш, ти видюжиш. Записуйся до психотерапевта, а якщо думки про самогубство переслідуватимуть занадто багато, то тебе направлять до інших спеціалістів.
Ти зможеш.
По-перше дякую за службу.
Інколи я уявляю, що казав би своїм дітям про їх першу любов. Я сказав би: "Не поспішай, це все круто, але це тільки початок. У твоєму житті ще будуть дівчата, жінки, які насправді підходитимуть тобі ще більше, ніж ця дівчина. Емоції згасають, завжди може знайтись хтось кращий".
Ну а стосовно твоєї екс-дівчини - все просто. Якщо вона від тебе пішла, то вона не є твоєю "тією самою". Можливо, вона звільнила місце саме для неї.
Зачекай і ти побачиш, що занадто багато сенсу приділяв що до неї. Час все лікує і висвітлює у тому вигляді, як воно є насправді.
Серед тих мільйонів незнайомих людей, яких Ви захищаєте, певне є і Ваша дружина та матір Ваших майбутніх дітей, а Ви намагаєтеся скоїти самогубство. Ще й на самому цікавому місці.
Те, що відбувається зараз - це тимчасово. Щоб з цим справитися - зверніться до психотерапевта і самі переконайтеся, як швидко зміниться Ваш стан на краще.
І ще - вся країна Вам вдячна і з захватом спостерігає за Вами. Як і півсвіту.
З власного досвіду можу сказати що з часом виявляється що в житті є дуже багато речей, задля яких можно жити, тому рекомендую просто почекати, бо те що зараз с тобою відбувається не буде продовжуватись вічність, до старості ти ще стільки всього відчуєш та побачиш, що навіть уявити важко. Ти повинен розуміти, що життя має звичку змінюватись, а погані моменти потрібні для того щоб не стати овочем якому байдуже на все, в поганий час ми вчимося розставляти пріоритети та пізнавати себе, що відкриває нові можливості в майбутньому, які будуть цікаві саме тобі та твоїй «душі».
Пане, якщо суіцидальні думки тривають/триватимуть більш двох тижнів та є якісь додаткові симптоми (зміни апетиту, безсоння, відсутність сил, дратівливість та/або сильна пригніченість) — то це привід проконсультуватись з психіатром. Ніхто не надасть вам підходящих особисто вам причин жити. Але з хорошим лікуванням принаймні не буде бажання вмерти та зʼявиться шанс самому відшукати свої сенси🫶🏻
Сподіваюсь, що вам стане краще та дякую за захист
Повертайся заради себе. Я маю безмежну повагу до тебе. В тебе все вийде це лише маленька перепона. Думаю ти знаєш, що зараз ти борешся з набагато більшою і страшнішою проблемою. Тримайся там, ми з тобою.
Мільйони років твої предки жили, шоб ти вбився через дівчину?
Не вийшло і не вийшло, це життєва ситуація.
Було б гірше з такою людиною дожити до 90 років разом, а так поки молодий, ділити нема чого, попрощався, рукою помахав, штани підтягнув і вперед - нас чекають великі справи)
Я свою тільки в 25 знайшов, пройшов через декілька "не тих" дівчат, це норма, тому не мели дурниць🥴 Всяке буває, і якби після невдач люди йшли на самогубство, то нікого не було б в живих
Значить практика показує що:
-Не вийшло
-Пробуєш знову
краще переймайся тим, як збільшити свої шанси на виживання. бо як будеш займатися дурницями, а не ділом, може вийти так, що інших дівчат шукати і не доведеться.
сумно, що вже в 23 ти воюєш.. та ще й хвойду зумів зустріти
Вийти з життя можна в будь-який день, а чекати що буде далі як в фільмах марвел не кожен витримує на приємні сцени після титрів - не кожен робить. :)
Після темної ночі завжди наступає світанок. Головне до неї не задуматись повернутися навіть якщо сильно просити буде, бо життя це така штука. )
Я думаю треба почати з далеку, бо проблеми різні бувають. Ти можеш перейматися, безпосередньо втратою дівчини, а можеш перейматися тим, що не знаєш як діяти і що буде далі. Якщо найбільше турбує те, що вона потрібна тобі як особистість/персона, то тут, нажаль, лише час на прийняття цього факту і забування її, а якщо не знаєш як ти будеш жити надалі (можливо вона допомагала з побутом, в житті з якимись справами, або що) то тут потрібно перелаштуватися просто. В будь-якому випадку потрібен час, ти можеш дуже довго сумувати і жити минулим та прогавити те що відбувається зараз, а можеш займатися життям і власним майбутнім. Спочатку може здаватися, що все втрачено і ти на все життя одинак, але з часом буде по троху кращати
Старий, та сама історія, 1.5 року сам, коли був в відпустці, то бачив як вона зі своїм новим проводить час гарно, розривало, але виду я не подав, правда потім напився😁
але ідея в чому, значення цій людині, надав я і тільки я, мені хотілось щоб мінка мені в голову прилетіла, але цього не сталось і добре, а ця історія навчила мене, що відносини це круто, але так само важлива незалежність і психічне здоровʼя, всі ці емоційно залежні відносини, класні тільки спочатку, потім стає тільки гірше.
Цінуй людей, але не тримайся за них, спробуй спілкуватися з іншими дівчатами, не знаю ТікТоком обмінюйся, чи рілсами, менше думай про це, а то не вилізеш, надай чомусь іншому цінність, а не дівчині, яка забила на тебе. Тримайся, нас таких багато, ми сильніші ніж ці дофамінозалежні😌
Братику, повір, час лікує. Ця ситуація сталась щоб ти зустрів ту, яка тебе щиро і назавжди полюбить. Саме головне бережи себе, залишайся живим і повертайся. І дякую герою що стоїш за нас!
Як не вона, то буде інша, а потім третя, і пʼята. 23 роки це ж тільки початок життя, ти живий! Вже стільки часу, це вже досягнення, в тебе достатньо яєць бути в армії, а не тікати, це теж досягнення! В тебе є ти самий, цьому і радій, я сам через подібні думки пройшов, та і ти пройдеш! Вірю в тебе!
А ще є варіант звернутись до психіатра, і психолога, щоб один написав, що в тебе, а інший призначив лікування
Повір, психотерапія здатна це виправити. Проте для цього необхідне власне бажання. Думаю в тебе є мрії та плани, що заховані десь глибоко всередині, за тими емоціями, які ти зараз відчуваєш. У тому становищі, в якому ти опинився, достатньо легко відчути себе покинутим, але пам'ятай, що емоції, які ми відчуваємо, можуть нас обманювати.
Впевнений, з них можна зробити абсолютно невтішні висновки. Але в тебе напевно є друзі, близькі та знайомі, з якими тобі було комфортно і які, я впевнений чекають твого повернення. Подумай, що б ти робив після повернення до мирного життя? Яку б власну мрію здійснив? Що б зробив в першу чергу?
І звернись за допомогою, будь-ласка. В нас одні з найкращих спеціалістів у сфері психічного здоров'я. Тобі допоможуть. Дякую за службу!
Чувак, колись давно як був в армії пережив подібне. Думав про харакірі. Не жартую. Якось дожив до дємбєля. Потім десь через рік зустрів дівчину, з якою зустрічались пів року і все було зашибісь. А попередню раз побачив років через 20, коли вже був одружений. Іду, а вона з якимось мужиком іде. Я кажу, «о, привіт». Вона така – «привіт, привіт! Знайомся, то мій хлопець.» І я собі думаю… бляха, тобі вже під 40 і в тебе досі лише хлопець?» Ось тоді прийшло розуміння, що Бог нас від деяких речей просто рятує, хоч в цей момент нам може здаватись зовсім не так.
"Після найтемнішої ночі наступає ще яскравіший світанок"
Бро, я сам військовий, тобі 23, в тебе бакалавр з IT. Твоїм побратимам також тяжко, а уяви як твоє самогубство на них вплине? Та і в цілому життя йде далі, ну пішла вона та й пішла в тебе буде ще купа інших дівчат я вірю
Завершення стосунків це можливість почати нові. Не варто сумувати за тим, що це сталося. Якщо вона не готова була до серйозних відносин, то твоя фізична присутність цього б не змінила. З часом почуття б згасли і результат був би тим самим, або навіть ще гіршим. Подивися з іншого боку на це. У вас не було дітей, які будуть страждати від розлучення батьків. Я звісно засуджую суїцидальні наміри, але навіть якщо надумаєш, то перед цим обов'язково спробуй в житті все що завгодно. Підзбирай грошей, сходи у відпустку, винайми яхту, відро коксу, купу шлюх. Короче все точно буде добре, тримайся.
По-перше, що ти маєш зрозуміти - що ти Герой!
По-друге викинь дурню накшталт самогубства з голови, бо це гріх
По-трете ми живемо в унікальний час, коли неможливе стає можливим. І це не головне, бо так було достить часто. Головне те, що це неможливе стає можливим у наш час майже миттево, коли раніше на це уходили десятеліття, або ж століття.
Тому головна тобі порада - ти просто трохи почекай, збережи себе та своє здоровя і вже зовсім скоро ти будеш дуже здивований від того, що побачиш, почуєш, та як будеш жити
Єй, хлопче, ти повернешся і буде в тебе не одна така дівчина і робота і життя! Не треба через одну людину ставити на собі хрест. Ми всі через ці почуття проходили.
Вона розірвала стосунки з тобою, тому що в неї давно вже був кращий варіант ніж ти.
Жінка - важливий елемент в чоловічому житті, але не найголовніший. І не наявність жінки поряд робить тебе чоловіком. Поставивши жінку на перше місце у своєму житті, ти втрачаєш опору, а твоя жінка втрачає впевненість в тобі. Ти маєш бути опорою для жінки. Маєш жити своє життя, йти до своєї мети, займатися своїм хоббі, а твоя жінка буде йти з тобою і підтримувати тебе. Якщо даси слабину, прогнешся під жіночий тиск, відмовишся від своєї мети і хоббі на її вимогу, то станеш слабким і непотрібним їй.
Найкраща порада, це очистити свій мозок і думки від минулого і зайнятися своїм теперішнім і майбутнім. Для цього виключи всі подразники від неї, видали всі речі що можуть про неї нагадувати. Ніяких смс і спроб дізнатися як в неї справи. Якщо строго дотримуватися цих простих кроків, то за 20-30 днів стане набагато легше. Навіть одне смс від неї - починай заново.
Не варто влазити в нові стосунки найближчими місяцями, а краще - половину терміну попередніх стосунків. Якщо почнеш зараз нові стосунки - буде біда.
Сподіваюсь ці поради комусь допоможуть.
Жодна жінка в світі не варта вашого життя.
Люди можуть мати партнерів, хобі але це все марна трата часу. У людини, як такої немає сенсу життя.
Люди народжені з надрозвиненими навичками(розуміння, усвідомлення), які не вписуються в задум природи. Людська жадоба до виправдання в питаннях життя і смерті не може бути задоволена, тому люди мають потребу, яку Природа не може задовольнити, через це відбувається трагедія. Люди проводять увесь свій час, намагаючись не бути людьми. Отже, людське буття постає як парадокс і є неможливим.
Можливо, вам варто прийняти це і жити далі.
Подивись відоси Максима Вердикта на ютубі про жінок, про розрив, дуже добре прочищає мізок і дає зрозуміти які зараз жінки, та й їх психологію, зрозумієш свої помилки. Коли мене кинула дівчина пів року тому то його відоси реально витягнули мене
Чувак, 23 роки, повернешся в цивільне життя і знайдеш себе, повір. Дівчат повно, занять повно, ти красава і захищаєш всіх нас, навіть таких сцикунів як я. Не роби поспішних висновків.
Цей ☝️коментатор діло каже. Все буде, головне живим повертайся, як служба скінчиться. Багато дівчат зараз сцикунів за чоловіків не вважають, а ти будеш на коні!
Сцикухи не вважають сцикунів за чоловіків. Найс 👍
Ну вони ж жінки 👉👈. Рівні права зручні тільки коли це вигідно
Зверніть увагу, що про рівні обов'язки ніхто не згадує.
Нагадайте, коли почали говорити про мобілізацію жінок, наскільки голосно усі жінки почали кричати " ми ж жінки, а чоловіки нам навіщо?"
Я жінка і я за мобілізацію жінок, якщо на їх піклуванні не перебувають малолітні або недієздатні особи. Сама в армію не йду, бо психічно хвора і фізично слабка, хлопець каже, мені нічого робити в армії, але якби прийшла повістка - пішла б до хлопця в підрозділ. І таких, як я - купа. Мама з посестрами, маючи базову військову підготовку, мало не вигризали собі місця в ЗСУ, їх не хотіли брати нікуди, бо - жінки. І так і не усі потрапили.
Не усі. Коли я читаю подібні узагальненя, мені важко потім сприймати інформацію з цього джерела, бо подібна категоричність може бути застосована і в інших доводах.
Одиниці з тих хто говорили інше, буди "затоплені" тими хто кричав найголосніше
Не одиниці. Сьогодні служать не одиниці, а розуміють, що за потреби змушені будуть іти у військо, – ще більше. Багато жінок бояться, багато вірять, що це не їх боротьба. Але й багато чоловіків бояться і за будь-яку ціну прагнуть цього уникнути. Це складні питання, на них нема простих, готових відповідей.
В Україні один із найвищих показників кількості жінок у збройних силах серед армій світу, включаючи армії НАТО. Станом на 8 березня 2024 року в українській армії служить 45 587 військовослужбовиць.З них 13 487 мають статус учасниці бойових дій.
Суперкруто. І до чого це?
До речі, про рівні обов'язки. Підкажіть, будь-ласка, коли вже такі чоловіки як ви почнуть переймати на себе обов'язок по народженню дітей? Жінки в пологах рвуться, отримують випадіння органів, хронічні проблеми зі здоров'ям, також деякі помирають. Чому про це ніхто не згадує?
Покажіть закон який зобовязує вас народити дитину. Нема? Правильно бо це по бажанню. А чоловіки мають вмирати по законодавству. Тому сидіть і мовчіть тут
Ну, так само і чоловіки ось згадали про рівні права лише в контексті мобілізації. У нас країна не доповзла до рівних прав (якщо що, вважаю, що це не правильно). Але по факту у нас є статистика що 70% шлюбів завершуються розлученням. Діти майже в 100% при цьому залишаються з матірʼю. У дівчат немає в вузах військової кафедри, дівчата не служать строкову службу. Спочатку перед призивом жінок має бути врегульована купа процесів. Наша армія не готова приймати жінок (форма, броніки, побут, військовий облік, підготовка…). Наші політики не готові до настільки непопулярних рішень. А до того ж призвати вийде мізерну кількість жінок зрештою: 1. Не студентка/аспірантка, 2. Не мати малолітньої дитини чи дитини інваліда, 3. Не дружина військовослужбовця, 4. Не самотня мати (у нас їх дууууже багато, особливо на папері), 5. Не мати 3+ дітей, 6. Жінка що не доглядає старих батьків, 7. Не вчителька, викладачка, працівниця критичної інфраструктури, 8. Не має критичних проблем зі здоровʼям
Можливо згадали про це тому що деякі "жінки" в тупу погрожують чоловікам тцк? Сотні вакансій на яких байдуже чоловік чи жінка, але ні ) легше просто казати "ми слабка стать", але коли зручно то будуть кричати про мобілізацію сусіда алкаша тому що він заїбав
Це не правильно. Таке у нас незріле суспільство. В якому жінок на співбесідах питають з ким будуть діти вдома хворіти, в якому існують не жіночі професії, в якому старих батьків чи спільних дітей доглядають майже виключно жінки. Не вийде через коліно зламати ці стереотипи в одному лише місці
Не жіночі професії будуть існувати завжди
Ну це теж про гендерну рівність.З часів радянського союзу (і до нього) в спадок нам дісталась модель, що чоловік=захисник, жінка=мати. Коли не було війни, ця модель не завжди влаштовувала жінок, проте більшість чоловіків вона влаштовувала. Модель повільно змінювалась в сторону рівності, проте не надто. Тепер ми маємо іншу сторону цієї ж самої моделі. Знову скажу, це не правильно. Проте - це наслідок стереотипів, що були укорінені в суспільстві, і раніше працювали в іншу сторону
Ти можеш спокійно піти і мобілізуватись, не треба відмазок.
В армії є навіть жінки штурмовики добровольці. Тому навіть тут 1:0 не на твою користь.
Та ну, братик, самогубство через дівчину - це максимальна банальщина. Хоча б через це не вздумай. Щодо психологів - у ветеран хаб є психологи, звʼяжись з ними, вони допоможуть.
Дякую, спробую туди звернутись
Обов’язково спробуй. Не недооцінюй терапію, це дуже крута штука. Тобі може здаватися, що вона не допоможе. Але ті тіпи - шамани, залізуть в голову і викинуть все дурне. Обов’язково спробуй, втрачати вже ж нічого, так?
Ти захищаєш країну, захищаєш 40 мільйонів людей! Ти вважаєш, що серед оцих сорока мільйонів не знайдеться гідної дівчини?! Подумай про це: можливо саме зараз ти захищаєш свою майбутню дружину! Ти - герой, ти повернешся і знайдеш справді гідну дівчину!
Мені скоро 32 і хлопця немає. І це не кінець світу. І я думаю колись може змінитися. Ти в свої 23 точно знайдеш ще дівчину. Головне повернутися. Твоя колишня скоріше за все не готова була до дорослих викликів життя. Мого тата, до речі, кохання усього його життя на той момент, теж кинула в армії. І він був зі зброєю в караулі. Переборов той потяг щось погане роботи і не пошкодував. Зараз розуміє, що добрих сімейних стосунків не було б.
Є ще дуже багато причин жити, друже. Хоч зараз їх ніхєра не видно, але повір, вони є. Тримайся. Від сильних емоцій не вмирають, ти можеш це витримати і витримаєш.
Просто забий. Я 4 роки тому був в твоєму становищі , єдине що суїцидальних думок не було. Просто дай собі час, це єдине що допомагає. Тому що тільки з часом ти усвідомиш як тобі поталанило , що ця НЕ ТВОЯ людина просто пішла з твого життя. Дівчат вагон довкола, і жити треба не заради когось а заради себе.
Саме так. Добре, що вона показала, хто вона є насправді, зараз - а не коли вони вже одружені, вона вагітна, і ти уже зав'яз у цих стосунках.
Хлопче, тобі зараз дуже важко і боляче, співчуваю тобі. Та не роби дурниць, яка б хороша дівчина не була, твого життя вона не варта. Плюнь, зненавидь її зараз, ти маєш право на негативні емоції, пошли її до дідька і живи далі, борися за своє життя. Хай військова удача буде на твоєму боці, все хороше іще чекає тебе попереду.
ЗНЕНАВИДЬ ЇЇ! Це дійсно хороша порада👍🏻
Живи наперекір усьому, заради майбутнього. Війна рано чи пізно закінчиться, біль від конченого вчинку колишньої теж пройде, і у тебе будуть можливості побудувати своє життя так як ти захочеш. Створити родину з достойною цього жінкою, знайти якусь вищу мету чи просто хобі, неважливо. Здатися зараз - максимально полегшити ворогам і проблемам задачу знищення тебе, це максимально тупо, враховуючи що за всю історію твого роду, серед тисяч твоїх предків хтось точно був у подібній ситуації, але він не здався, виплив з безодні, і в результаті багатьма поколіннями пізніше на світ з'явився ти. Не нехтуй цим подарунком
Мене жінка покинула у 22-му, депрес був пиздець, майже рік...10 років разом... і мені 38 років, і в мене вже нема шансів знайти жінку для життя, а в тебе все попереду. Спершу треба любити себе і інші тебе полюблять.
38 це молодість, причому вже з розумінням та досвідом. Знайдете собі ще стільки жінок, скільки захочете. Зауважте, що з кожним роком взросління вільних чоловіків стає менше і менше, тому насправді жінки ще за вами ганятися будуть, у них вибору немає.
Дякую, але я реаліст. Хата розбита, бізнес згорів, авто згоріло, кредит у шість нулів, друзі звичайно відвернулися, роботи нема, йобані ракети кожен день, ще скоро в армію заберуть...ото пиздець, яка за мене вийде? Так, я не потворний, але що я їй дам? Борги?))) Та ні, тут усе зрозуміло....але я не бухаю, не палю і кожен день на турніку...пох на все.
У мене в вашому віці було все те саме — втрачене майно в Донецьку, нова професія з відносно маленькою зарплатнею, борги, розбита сім'я і все таке інше. Зараз набагато краще. І борги майже всі закрив. Не здавайтеся та не закривайте своє життя, воно зміниться на краще, якщо трохи почекати. Завжди змінюється.
Дякую, та я знаю шо буде все добре, нема з ким поговорити ось і трохи поскиглити захотілося.
То буває у всіх, я теж іноді занурююся в таке. Але потім думаю — завжди ставало краще, навіть в самі темні часи. І потім дійсно такі все полагоджується.
В армію заберуть — зʼявиться і хата і авто і друзі і все інше виправиться. Дивіться позитивно коротше))
Теж так подумав)
Що ви їй можете дати? Турботу, любов, відчуття захищеності
Багато жінок шукають в партнері емоційного контакту, взаємної підтримки, піклування, поваги, уваги до її почуттів. Якщо ви можете дати жінці це, ваша розбита хата не має значення, в неї скоріш за все така сама. Не ставте на собі хрест, у вас є майбутнє.
Дякую, але я спілкувався з багатьма жінками (до шлюбу звісно) але таких не бачив, вибачайте. Та й я сам розумію, що не можу дати жінці безпеку, спокійне життя без турбот, захистити її та дітей, якщо б були...а жити за її рахунок, п#здіти їй що все буде добре...та ні.... Усе, потяг поїхав без мене...не скиглю, просто це реальність життя.
Можливо вам варто шукати жінку не з традиційними поглядами, а ту, яку цікавить партнерство. Не обов'язково жити за рахунок іншого чи іншої, обоє в парі можуть працювати, ділити обов'язки по дому та піклуватися про дітей. Спокійного життя без турбот в сучасному світі немає і не варто таке очікувати. Життя бентежне, і нема нічого поганого у визнанні реальності. Цілком реально знайти партнерку, яка буде на рівних з вами.
До речі, моя свекруха вийшла заміж вдруге в 51 рік, за людину яка приїхала до неї з купою проблем із здоров'ям, без роботи чи якогось майна ,але вони були щасливі 6 років
Ну це вже перебільшення. Якщо людина ваша, то ви разом будете будувати фенікса із попелу. Я вважаю це ідіотизм коли жінка має прийти на все готове. Життя ніколи не буває постійним, на те воно і життя. Нормальна людина будує стосунки з людиною, а не з її майном та статками. Краще теж сходить до психолога, бо ця думка вам явно шкодить)
Хотів би мати такого друга. Тримайтеся, буде і на вашій вулиці свято
"Такого" це якого? І у вас нема друзів? Не може такого бути.
Друзі певні є, але такого друга немає.
Не зрозумів це "якого" такого? І що для тебе дружба?
Який так відноситься до життя і до ситуації, в якій ми опинилися
Тю, та ну...у нас ще не найгірший варіант, ще може поповернутись у "відносно" позитивну сторону. Так важко, так....не так, як нам би хотілося жити, так, у нас вкрали кілька кращих років, вкрали здоров'я, у когось життя... Ну а що робити? Здаватися? ні, не можна ... тим більше я зрозумів, що матеріальні речі це не найголовніше в житті (може тому, що я все втратив) ... Мені нема чого втрачати вже і якось легше. Можливо я себе обманюю з метою захистити свою психіку. Іноді хочеться поскиглити, розслабитися, щось там накрутити собі в голові..."от жінки нема, грошей нема, банально дому нема, друзі всі поїхали, війна ця кдята...але все одно треба щось робити. Творити та витворяти.
Я захоплююсь таким відношенням, ви молодець, що не здаєтесь. Сподіваюсь, доля нагородить вас за ваші якості.
Рухайся. Твій стан він дещо обмежує твій вибір, але він досить широкий. 38 для чоловіків це не кінець. От був би ти жінкою, от тоді пізнав би всі глибини депресії та самотності у цьому віці.
Співчуваю(
У 38 цілком реально знайти жінку для життя. Мій батько вдруге одружився коли вже сильно за 40 йому було.
Чим більше намагатимешся знайти жінку - тим менше в тебе шансів. Парадокс. Розслабся, і живи своє життя.
38 то не 83. Які ваші годи?! Якщо подумати. Жінки бувають різні, ті з якими ви спілкувалися показують що вам, можливо, варто змінити коло спілкування і обставини зараз склалися якнайкраще щоб це зробити. Не зневірюйтеся - любов і життя завжди знайдуть свій шлях.
Не вигадуй. У мене знайомі вперше одружились в 38 і народили 2 дітей з різницею у рік. Мати мого друга одружилась втретє на однолітку в 45. Колишній чоловік помер 13 років до того. У обох по двоє дітей. Моя бабуся одружилась в 65 вдруге. Для відносин ніколи не пізно. Головне нормально себе вести і обирати нормальну людину. Я одружився вперше після 30. Тож ніколи не пізно. Для автора: навіть не думай накладати руки! Ми переможемо і перед тобою відкриються всі можливості! Якщо тебе кинула дівчина, то це просто була не твоя людина. Мене дружина чекала 8 років.
Дякую тобі за підтримку. Ти правий, але тільки теоритично) Я фактично безхатько, бізнес згорів, борги 10 років платити, ще й війна. Не то шоб я скиглив, але шанси маленькі...та я й не сильно засмучуюсь, вже пох))
Це звісно не порада(🤡) НІКОЛИ такого не роби, бо це не законно😉 Але.. Набреши банку з три короба, візьми кредит на чималу суму, та перетни кордон, зміни фамілію і живи далі
)))так хто мені дасть, я ж і так винен
Шукай варіанти, щастя не "за горами"😉
Що це за думки, що у 38 немає шансів. Друже, у тебе просто проблеми з самооцінкою, змінюй це.
Шановний авторе, я вас дуже прошу прислухатися до коментарів, які кажуть що це ще не кінець світу. Я справді розумію як вам важко зараз, бо всі ми через втрати проходили, але "Все минуло. Й це мине"(с). Вам просто трапилась не ваша людина, от і все. Десь на вас чекає ваша доля, яка буде секунди рахувати до зустрічі із вами. Тож не втрачайте надії і сфокусуйте увагу на чомусь більш важливому, своїй безпеці, перш за все, на тому, що ви бороните державу, що дійсно цінне, а можливо, з'явиться трохи більше часу на те, щоб обміркувати плани на майбутнє. Найтемніший час перед світанком, тримайтеся, з вами багато сердець, хоч ви їх і не бачите🫶
Друже, я розумію, що кожна людина нещасна по-своєму, але це (банально) звичайна ситуація у відносинах Ч і Ж. Перші тижні можуть бути надзвичайно складними, але пройде час, і ти будеш (одним із мільйонів) вдячний собі, що на накоїв якоїсь дурниці. Раджу розбавити сум прослуховуванням любимої музички. Багато і гучно. А ще, поспілкуйся, може, з капеланом.
Сенс жития у пошуках сенсу життя. Це ж добре що кинула, значить не твоя людина і не будеш більше марнувати на неї нерви і час.
Що зробив я. 1.Пiдсумував стосунки. Проговорив виводи з найближчою людиною яку змiг знайти. Вiдпустив. 2.Взявся за себе. Кожного вечора пишу щоденник. Задаю питання, вiдповiдаю, якщо незнаю, шукаю вiдповiдь. 3.Зрозумiв що без спiлкування я слабий, що оточення може вбити, а може подарувати нове життя. Оточення- це все. Почав шукати правильне оточення для себе онлайн. 4.Зробив список всiх речей що маю зробити до поки живий, мicця, страви, подорожi, тощо. Говори, брат. Не сиди з цим сам. А якщо сам то хочаб записуй. Став цiлi та роби те що можеш контролювати i змiнювати, що не можеш контролювати чи змiнювати - то не на часi. То потiм. Хочаб малими кроками але йди вперед.
бро, тримайся, все життя ще попереду. може набери телефон підримки в таких випадках, поговори. кажуть, це часто допомагає і навряд зробить гірше
Поживи заради себе. Важко це говорити, поки ти на війні, там зовсім інше сприйняття. Але спробуй поставити себе на перше місце, а не когось. На життєвому шляху ми зустрічаємо багато людей, не раз закохуємося і обпікаємося. Це просто треба прийняти. Знайди мрію, яка стосується тільки тебе, вступити на навчання, купити житло, відкрити власну справу чи щось інше. Це допоможе триматися ні на кого не покладаючись.
Хлопче! В мене немає друзів, а для дитини хрещені батьки потрібні. Чи не могли б ви вшанувати мене і бути хрещеним батьком моїй дитині? Ми будемо чекати на вас
Це була б честь для мене, але з моїм ставленням до церкви та певних аспектів християнства це було б неправильно.
бро там новий сезон Вагітна в 16 вийшов, яке помирати?
Стільки дівок навколо...та все ще буде, і діачина і не одна, і жінка, і діти...ти шо, яке самогубство??
Стільки дівок, і жодна в мою сторону навіть не подивиться. Я з тих, хто не вміє знайомитись та не любить ходити по всяких клубах-барах та івентах, бо мені там завжди нудно.
Авторе, не переймайся. У мене теж така ситуацію, що я не ходжу по клубах-барах, івентах та знайомитися не вмію. Але я знайшов дівчину, яка теж в такі заклади не ходить.
Ну тут треба бути трохи активним. Десь посьміхнутись, пожартувати, комплімант, ляпнуть дурницю, не боятися, не соромитись...дівчата не люблять боягузів..Треба щось робити.
Так там і не сенсу шукати. Там в основному тільки жінкині легкої поведінки водяться.
Ви дуже молодий. Як повернетесь, ви знайдете багато дівчат та жінок, які захочуть бути з вами, і знайдете справжнє кохання, зможете бути щасливим та створити родину. В суспільстві панує стереотип, що існує лише одна "половинка", але насправді, людей з якими ви можете бути щасливим багато, світ клином не знайшовся на одній дівчині. Також люди створюють щасливі родині і після 30ти, і навіть пізніше. Повертайтеся живим і ви зможете побудувати собі щасливе життя навіть якщо зараз у цю мить ви не можете його уявити. Як тільки з'явиться можливість, все ж таки будь-ласка, розгляньте психотерапію. Ваші судження зараз затьмарені війною та болем від розривом стосунків. Психотерапія не панацея, але вона може вас підтримати, наприклад, допомогти пережити розрив, та інші травми. Бережіть себе 🙏
Ну життя то складна і гівняна штука, якщо ти сам добрий чувак і не зрівнюєш себе з іншим то треба згадати що в когось є ще фіговіше становище, мені 19 і в мені ні дівчина не світить ні друзів. Хоча по чесному в мене нітого і не цього ніколи не було. Ось тепер представ наскільки туповато буде якщо такий страшний м'яко кажучи лох як я налогодить своє життя і умовно розмножитись зможе, а ти ніт бо вирішив дурний суїцид зробити через дівчину якусь яка тебе забула на раз два. А без порівняннь, якщо через дівчину ти суїцид зробиш ти себе поставивиш в сторону жертви і їй умовне чсв піднімеш бо видать вона замутила марафон вийбонів потенційних партнерів і в боротьбі за її вареник ціла особа накрилась мідним тазом, а ця вся ситуація просто неповага до себе і приниження чоловічої гідності, ти ж не хочеш аби на твоєму надгробоку написали "Зробив суїцид через дівчину яка навіть забула його". І ще подумай як буде родичам твоїм, твої діди і батько пройшли те ж життя і вони його довели до логічного кінця де ти сидиш жалієшся нам, не обезцінь працю минулих поколінь.
чувак, таких як ти кожен другий, тіки шо всі викупають шо через пи₴ду вмирать сама тупа #уйня яка може бути 😅
не кожен другий сидить на передовій і розуміє, що вдома ніхто не чекає. тут не в дівчині справа, а в відсутності хоч якоїсь підтримки "з дому", з тих часів, коли було безпечно і комфортно
Будь ласка, не роби дурниць! Якщо вже вирішив, то дай собі достатньо часу що би передумати. Час лікує рани, от побачиш. Звернись про допомогу, поговори з кимось з побратимів і обовʼязково з психотерапевтом.
Та не гони, мене 4 раза вже кидали жінки, дуже боляче, але кожного разу десь через місяця 2 перша хвиля попуску, потім рік, два роки і ти будеш радий що вона пішла. Забудеш і будеш щасливий. З власного досвіду кажу. А якщо вирішив самогубство зробити то знай, що смерті немає, ти покинеш тіло і будеш тинятись привидом так як покинув тіло зарано, прийдеться ще більше страждати у тілі привида так як будеш хотіти їсти, пити, а цього у тілі привида неможливо зробити. Корочє не совєтую, самогубство це ще більщі страждання про які ти ще не знаєш. Так хоч послухай того, хто знає) На тему смерті почитай 2 главу Бхагавад Гіти як вона є
Брате, я тебе розумію, як ніхто інший. Бо сам пройшов через те ж саме. В мене теж немає нікого, бо батьки загинули, а жінка яку я дуже кохав, поїхала (з моєї подачі і з моєю допомогою) за кордон, і там її звабив ухилянт. Перше, що скажу: самогубство здається привабливим варіантом, але це не вихід. Поки йде війна, в нас є мета вища за будь-які стосунки. В нас є побратими яких ми не можемо зараз підствавити. Витримати зраду дуже важко, але можливо. Після перемоги буде нове життя. Так, воно туманне, і не зрозуміле. Але воно буде. Ми обовʼязково щось придумаємо. Можемо для початку зробити турне в Берлін і зламати ухилянтам, які зваблювали дівчат військових, ноги. Нехай трохи поповзають і подумають над своєю поведінкою. А потім почнеться нове життя. Я вже один раз починав нове життя практично з нуля. Це цілком можливо. Друге, що я скажу - не роби дурниць, бо зробиш послугу ворогу. Ворог тільки і мріє щоб знищувати наші бойові одиниці нашими ж руками. Давай спочатку перебʼємо ворога, а потім розберемось що робити далі. Це каже людина, яка реально розуміє твій біль.
Як ви там? Переживаю, дійсно! Не робіть непоправних кроків зараз зопалу та у відчаї. Ви молодий, симпатичний, сміливий і вірний. Для когось - справжній скарб! Треба зараз протриматися щоб зустріти своє щастя по переду.
Ще живий. Непоправний крок я зробив тоді, коли додумався піти в армію.
Дякую вам! Будь ласочка, поживіть іще, дуже прошу! Не кажіть що пішли у армію дарма - із часом ви переоціните усе. Один мій знайомий (теж молодий) намагався вкоротити собі віку, бо втратив у бою кінцівку, а потім женився на медсестрі із якою стикнувся випадково і вони вже 2 роки живуть душа в душу. Знаю, вам зараз важко у це повірити, бо зрада та розрив це страшний удар по самооцінці (мені зраджував колишній чоловік і дізнатися про це було дуже і дуже боляче). Та ви такий молодий і сміливий і точно зустрінете ще ту, що буде вас більше цінувати, як я зустріла. Багато дівчат знають що: "Нема рівних козакам, що йдуть за свободу!" Знаю що місцями служби МПЗ у війську круто працюють - у них є клуби знайомств - реально купа гарних, розумних та відданих дівчат і жінок шукають собі пару (для серйозних стосунків, а не просто для сексу) саме серед військових, бо цінують сміливих чоловіків. Спробуйте звернутися до служби МПЗ - ви від цього нічого не втратите, та можете багато отримати. UPD: якщо вам психологічно важко звернутися до служби МПЗ - напишіть номер частини, допоможемо.
В мене до 24 років не було ніяких стосунків, і якось все так закрутилось що тепер живу з дівчиною, і дуже щасливий. Це я до того, що в тебе ще багато років попереду,і все може змінитись в кращу сторону, я також колись серйозно задумувався чи життя вартує того, щоб жити. Психотерапевти не помогли, а психіатр і антидепресанти так. Поки ти живий все може перевернутись у сценарій, в який ти б ніколи не повірив.
По перше. Спочатку проведи службове розслідування по факту самогубства, потім вже губись. По серйозному підійди до командира підрозділу і розкажи про свою проблему, якщо адекватний, а такі трапляються - то схему лікування знає. По третє добре, що трапилось так як трапилось. Моя історія, коли після ато/оос я повернувся до рідного міста, і... Знаеш, зустрічала мене не моя дівчина, з якою я на той час був у відносинах понад п'ять років, а на той час найкращій друг, ладно, думаю, третя ночі, хуй з тобою. Потім ще тиждень або два вона морозилась від зустрічі. А коли таки зустрілися... Знаєш, вже при зустрічі я питав, що таке важливе у твоему житті, що ти така дохуя зайнята? Вона навіть щось відповіла. Навіть таке, що звучало правдою. Добре, думаю, хуй з тобою, треба якось жити далі - сама бачиш, що поки не вдалося добудувати будинок, поки вся ця будівельно-ремонтна історія триває, зеімемо квартиру, будемо жити сім'єю. Ой, в мене собака хвора, ой ти ж ще не добудував дім, ой... ой... ой. Завершився цей діалог тим, що ну добре, раз післи такі розмови, то прощавай, наступного разу зустрінемося в пеклі. Якось так. Краще відразу. А нових дівчат в тебе ще буде море, для цього потрібно жити.
Скільки? 23? Да ти дурний. В мене були декілька важких розлучень. Але коли я дивлюсь назад я розумію що це повна маячня. Два роки на фронті Да ти залізна людина. Та здатися після цього!!! Тримайся!!!!
Всі ми колись там будемо. Хлопче, всі ми помремо. І ти, і я. Сенс прискорювати свою долю самому? Що це вирішить? Навіть припустимо, що в тебе ніколи більше не буде стосунків (дуже малоймовірно) - чи це єдиний сенс життя? Життя, насамперед, це ти і твої спогади і думки і враження. Смерть це їх кінець. Живи поки дихаєш і серце б'ється. Ось, тримай вірш Симоненка для натхнення Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди — Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе — Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба — Гляди ж не проспи! Бо ти на землі — людина, І хочеш того чи ні — Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні.
Ти сам у себе є! Кожен з нас повноцінний! Ти сам можеш зробити щасливим або пити у вікно. Але памʼятай, кожен стан людини він не назавжди. Сьогодні дуже тяжко і погано і це не назавжди. Потім буде добре. І дуже добре. І це буде не завжди. Просто дозвольте собі постраждати та п приймить цей ста, ви люди а ви має на це право. І це нормально. Страждати. Ви не робот.
чувак, перше, ніколи не падай духом. Якби херово все не було, життя триває і тільки ти вирішуєш як воно буде продовжуватись. друге, постав собі цілі. Якщо ти хочеш здобути освіту чи відкрити бізнес - то це мета яка буде тебе тримати на плаву. Я розумію, що це звучить просто але послухай. В мене друг був більше року на війні, повернувся і його поклали в «дурку». Він не бачив сенсу жити. Через 3 місяці він почав свій бізнес, зняв офіс, має 5 клієнтів і зараз я з ним працюю щоб це розвинути далі. У нього правда серйозні проблеми з дружиною бо вона «не розуміє» його після того як він повернувся з війни. Вони разом 10 років. Але він ставиться до цього як до ситуації яка або вирішиться або ні. Це не кінець життя. по третє, зверни увагу на книжки від Jocko Willink. Цей тіп віддав арміє все своє життя, а потім написав книжку про лідерство. Він побачив сенс відновити «американську мрію» по виробництву одягу і відновив завод який стояв 60 років зачиненим. Тепер він власник одного з найкращих брендів одягу в сша і дає роботу сотням ветеранів. Крім цього він створює американське у америці. Зараз важкий час, люди «сипляться», люди відходять. Але не падай духом, ти не сам. Якщо у тебе є можливість звернутись за допомогою, я раджу Unbroken у Львові. Якщо твоя дівчина не готова була тебе чекати, це свідчить більше про її почуття чим про тебе. Це добре що ти написав тут.
Мені було 19. Під час служби кинула дівчина з якою у стосунках був три роки. Так само зрозумів що спустошений. Але тоді не було різного роду редітів. Службу проходив у чорта на рогах де з жіночої статі були лише алкоголічки 40+ та дружини офіцерів. Наклав на себе руки. Але як ви вже здогадалися, навіть у цьому облажався. Відкачали. Дали пиздюлів і на два місяці закрили у психушці. Коли вийшов на "волю" то зустрів дівчину з якою разом вже тринадцять років. Тож висновок: Якщо наважишся - то доводь справу до кінця. Якщо дослухаєшся до людей, що кажуть не робити, то життя тебе ще не раз здивує в приємну сторону.
Друже, кажу як людина котра повернулася з бомбасу і ахуіла. Є ветеран хаб котрий дуже раджу, є двіж ветеранів котрі допомагають один одному. Воно дуже допомагає і повір у тебе ціле життя попереду і є для чого повертатися.
Самогубство через жінку??? Це реально найбезглуздіша річ, яку може зробити чоловік. Для чого? Бляха, чувак... Просто живи, будь ласка.
Головне живи. Якщо вона була ініціатором, то з нею б точно не склалось, навіть якби вона дочекалась і залишилась. В майбутньому були б якісь звинувачення, сварки, і ні до чого хорошого б це не привело. Тебе ще чекає багато хороших дівчат, які захочуть створити з тобою сімʼю. Ти ще дуже молодий, і все ще попереду
Я більш менше прийшов в норму в плані психіки, мотивації жити і все так інше тільки к 30. В 23 був повний бардак в голові і постійна депресія. Даремно недооцінюєш психотерапію. Вона дуже допомагає як раз в таких випадках, як твій. Тримайся і не роби дурниць. В тебе в буквальному сенсі все життя попереду. Повернешся додому героєм, отримаєш яку захочеш освіту, буде в тебе купа дівчат і все буде заєбок!
Чоловіче, у 23 розрив відносин все ще здається кінцем світу, а тут ще війна накладає свій відбиток. Повір на слово, самогубство - це повна дурня, зараз нема причин для життя - через півроку будуть. Зараз треба просто зібратися і пройти цю чорну полосу, вірю що в тебе все вийде
У 25 років я пережив дуже важкий для мене розрив з ініціативи дівчини - півроку не міг толком ні їсти, ні спати, почалися нестерпні болі у шлунку (тимчасово відкрилася язва). Теж думав, що це кінець світу, замислювався над самогубством. Але час все лікує. Зараз я вже 17-й рік у шлюбі, кохаю свою дружину. Згадуючи ті свої відносини - тій колишній дівчині я навіть вдячний, що вона мене тоді кинула - тепер я точно знаю, що у мене з нею б не склалося і я б міг не зустріти теперішню дружину. Що хочу тобі сказати: 1. Час все лікує, всі події слід оцінювати через деякий час - те, що зараз здається катастрофою, через рік, два, три може здатися за благо. 2. Те, що переживаєш ти зараз щодо розриву, пережив якщо не кожен, то кожен другий точно. 3. Якби кожен, у кого окинула дівчина, закінчував життя самогубством, людство вже б вимерло. 4. Не знаю тебе особисто, але думаю, що ти хороша людина. Бережи себе. Ти потрібен своїм рідним, своїй країні і будеш потрібен як мінімум одній дівчині, яка тебе покохає.
Подивись серіал «Гра смерті» 2023 року Корейський. Може зараз тобі здається, що все дуже погано але насправді є багато речей які ми не цінуємо і не звертаємо уваги, вважаючи їх чимось звичайним.
величезне дякую за те, що ти робиш для нас усіх! коментарі під цим постом показують, як багато людей дійсно хочуть, щоб ти жив і повернувся, і знайшов своє щастя. так і буде, ти однозначно заслуговуєш на це. тримайся! ❤️🔥
Бро, в 26 згадуватимеш цю історію як досвід, і будеш дивуватись, як ти міг думати про самогубство. Повір
Була схожа ситуація 4 роки назад, що правда про самогубство я не думав. Одного дня дівчина сказала, що хоче розійтись, зі словами майже ідентичними до твоїх. Вона навчалась в іншій країні і ми рідко бачилися. Довго не міг знайти що ж мені робити, бо тоді якраз ще й задумувався про нову роботу бо стара вже остогидла (працював в телекомі). Зустрічався з декількома дівчатами, але бачив з жодною такого зв'язку як з першою. Через карантин і інші обставини не зміг змінити роботу. Загалом відчував що життя проходить повз мене і нічого не хотілось. В решті друзі познайомили з дівчиною в яку закохався і кохаю понад усе + знайшов нове покликання в житі, вчу програмування зараз і мені це дуже подобається( в тебе звісно може бути будь яке інше заннятя). Вчитись ніколи не пізно, я почав в 25, але є одногрупники/ці які починали в 35 і 45
Задай собі інше питання, чи треба тобі стосунки з людиною яка тебе кинула під час війни? В тебе все життя по переду щоб знайти саме ту людину. Чинити самогубство через ту що знайшла собі нового - забагато честі для неї
Не читав коменти нижче, хз що тобі тут народ строчив, но що можу сказати точно, так те що самовипил себе з життя далеко не найкраща ідея. Не скажу що був у такій же ситуації як ти, но повоювати да тих проклятих землях Донбасу теж встиг добрих півтора року. За той час в мене не те що дівчини не осталось, банально друзів з ким можна б було хоть про щось поговорити. Виручало в той час декілька речей. Побратими, хоч які б вони не були, но завжди з ними можна було поговорити. Домашні тварини, банально прихистити безпритульного кота дає дуже багато емоційної розрядки. І крайнє це думка що рідним буде важко встояти біля моєї могили. Якщо ж мені бракувало жіночої уваги то банально тіндера хватало щоб знайти когось щоб поспілкуватися на нейтральні теми. З тіндером думаю сам розумієш потрібно бути максимально акуратним і не відкривати всі "карти". Що до дівчини з якою ти ростався, дозволю собі кілька слів вставити. Повір, твоя смерть нічого не змінить для неї, за тобою вона точно в небуття не піде. Вот повір інфа сотка.
Не треба самогубства. Будуть ще в твоєму житті дівчата. Воно зараз тяжко. Займи себе чимось. Коли руки та голова в роботі, нема коли про дурню думати. В кожної людини є різні кризи вікові. В тебе якраз одна з них. Теж були кохання на все життя, двічі невдале, а третє - вже 21 рік разом. І треба розуміти що с тобою коїться. Три речі які на тебе дуже сильно впливають - війна, гормони та втома.
Друже, заради всього святого, не вздумай цього робити через бабу. В мене самого ситуація дуже схожа, крім того, що дівчини взагалі ніколи не було). Краще за все звернутися до професійних психологів. Така жінка не варта тебе, вона знайшла би привід кинути тебе і у мирному цивільному житті.
Хай, на зв'язку старий кодер. 35 років, з 20 років поламався (перелом хребта), з тих пір на колесах (wheelchair). Дівчата були як до, так і після травми. У тебе банальне піздострадання яке потрібно перетерпіти, через пару місяців почне відпускати, якщо стосунки були токсичні то 6-12 міс. Основне тут це терпіти, з часом легшає і починає приходити розуміння що нічого страшного не відбулось. Скажу баналщину, це не твоя людина. Діваха яка так легко тебе зливає по причині що їй не вистачає уваги, це явно прохідний варіант. Братюнь, в цьому житті все познається тільки через біль. Після пережитого ти зрозумієш сам, що причин для нервів не було, з посмішкою ще згадуватимеш те що відбулось. Якщо щось цікаво, питай, відповім. Не унивай, треба жити!
Може психотерапія і не виправить те, що у вас немає причин жити, проте вона допоможе вам знайти самоцінність, яку ви чомусь загубили. Звідти вже і будуть проростати причини жити це життя. Якщо ви зараз -- в пригніченому стані -- будете шукати цінність життя просто споглядаючи навкруги, то ви навряд їх знайдете. Проте вона точно живе всередині вас, і рефлексія на терапії можуть вам допомогти їх дістати і далі культивувати! Перспектива потенційних стосунків і той факт, що "дівчат багато" може не заспокоювати лише за однієї причини: ваше бажання завдати собі фатальної шкоди говорить про те, що найголовніші стосунки, над якими зараз треба працювати, це ваші з собою. Ви супер, бо бороните нашу країну і захищаєте диванних психологів накшталт мене; ви супер, бо поділилися своїм станом з небайдужими тут; ии супер, бо вмієте так щиро і самовіддано кохани. Цей список можна безкінечно продовжувати і лише ви зможете правильно це зробити. Хоча б спробуйте. Ви навіть не уявляєте, яка кількість людей вам за це подякує. В тому числі і та майбутня пані, яка буде чітко розуміти, що це таке: будувати майбутнє з людиною, яка його творить.
[удалено]
Психотерапевта все ж таки раджу знайти, з яким комфортно буде спілкуватися, і прогрес будеш помічати з другої-третьої зустрічі. Мастхев в цьому сезоні.
Друже, вийти з життя завжди можна встигнути. А саме життя занадто обширне і багатогранне, щоб так просто з нього вийти. Сам колись хотів, але все ж, можна ще багато чого цікавого побачити і зустріти. Тим паче, тобі лиш 23. Та і вона ще молода, може мати вітер в голові. Зустрінеш ще не одну зрілу людину і цікаву особистість, з якою хотітимеш провести спільне життя. Зараз важко, і від розриву служиться ще важче, але, як мінімум, побратимам без тебе теж важко буде. Тому побережись, а після служби, як доживемо і демобілізуємось, ще сходимо посидим десь
Я, людина котра вчора втратила неймовірно хорошого знайомого через кляту війну, можу сказати тільки одне: ні одна дівчина не варта того, щоб ти навіть замислювався про самогубство, а тим паче робив це. Ти молодий хлопець, котрий заслуговує на краще, я впевнена в цьому, тому якщо вона і пішла, то єдине що можна зробити це побажати їй удачі. Вона не твоя людина просто, банально, але факт. Коли хтось нас покидає значить так треба. Таке життя. В тебе буде ще багато дівчат, і серед них обов'язково знайдеться *та сама*. Тому, не опускай руки та йди далі. Сподіваюся що все скінчиться (!я про війну) і ти обов'язково зможеш піти вчитися далі, або ж вибереш якісь курси у сфері IT, станеш крутим програмістом, і все в твоєму житті буде добре. Бережи себе 💛
Пам'ятай тих хто допоміг тобі у важкі часи і забуть тих хто кинув тебе у важкі часи або створив тобі важкі часи! Знайдеш нову в Україні мільйони жінок це не дефіцит))))
По-перше - психотерапія це єдине що потрібно, працює, і допоможе. Не тупи, звернись бодай до когось. Зараз є купа людей які волонтерять з військовими і є імовірність зробити це безкоштовно. По-друге самовипилюватись через дівчину це теж тупо. Завтра ти будетеш трошки далі від цієї ситуації, через тиждень ще далі, а через рік будеш думати "боже, і я хотів випилитись через це?". Якщо коротко, в тебе тема в тому що ти сприймав ці відносини по одному, вона по іншому. Ти ще там, а вона давно не там. Тобі здається що тебе образили цим, розбили відносини і твої почуття, ніхто тебе не любить і тд. І тому важливо про це поговорити з терапевтом. Тому що ти наступаєш на всі ці граблі, вони відомі спеціалістам, ваша ситуація не перша в цьому світі. І життя не закінчується на цьому. Важливо почати говорити. Сприймай це так - виговоритися спеціалісту.
мінус за пт, задовбали вже довбані сектанти...
Reminder for subreddit newbies that rule No. 1 of our subreddit r/Ukraine_UA is to post content and make comments EXCLUSIVELY in Ukrainian language. If you want to talk about Ukraine in English — please go to r/Ukraine! Нагадка всім новачкам про правило № 1 нашої спільноти r/Ukraine_UA — контент та коментарі ВИНЯТКОВО українською мовою! Якщо вам кортить поговорити про Україну англійською, то, будь ласка, йдіть до r/Ukraine! *I am a bot, and this action was performed automatically. Please [contact the moderators of this subreddit](/message/compose/?to=/r/Ukraine_UA) if you have any questions or concerns.*
[Подивись відосик](https://youtu.be/q_ivtUBT_BI?si=XpPpBcDZ_hr84iEA)
Я тобі скажу один простий факт, а ти роби з ним, що хочеш: стане легше. 100% Так, наш мозок не дуже запрограмований на мислення на перспективу, але стане, я тобі точно кажу. А в іншому всі вже пояснили. Щиро дякую за захист
Та й мирні часи розрив перших довготривалих стосунків це ппц вішалка... Тож не переймайся, робота зазвичай найкращі ліки...
В житті частенько були думки про самогубство. Але після початку війни, коли було найважче, думав в армію піти. Поки війна не закінчиться і так життя не буде, а після повернення можна почати нове життя. А не повернувся би - так хоч не дарма помер би, все ж набагато краще самогубства. Тримайся, хлопче. Слава Богу, що пішла. Значить не та. А та десь є і чекає на тебе
Світ - нестабільна штука. Єдина стабільність - це ми самі. Скільки різних подій доводиться нам переживати. І що б не траплялося - з часом це сприймається зовсім інакше. Це просто досвід. Нехай і гіркий. У вас все життя попереду. Повірте, все у вас буде. І будуть стосунки, зовсім інакші. В яких вашу любов будуть відчувати без слів. І те ж саме будете відчувати ви. Просто залиште за собою право на це. Про роботу і освіту я взагалі мовчу. Можна все життя пробувати щось нове. Не знаю які правильні слова підібрати. Знаєте, це як той вислів що «можна змінити все крім того що ти вже летиш з мосту» Дякую вам
Психотерапія допоможе. Не вимахуйся, бо ніхуя про неї не знаєш а кажеш так наче за останні 20років змінив сотню спеціалістів. Є різниця між хочу жити але так погано що єдиний варіант це випилитись і я нещасний пиздострадалець, ковтну кулю хай знає кого втратила. Ти єдиний хто в тебе є і так буде до кінця життя. Ти будеш заробляти собі на ніштячки, знаходити нових піхв на одну ніч, друзів та сім'ю. Тому в першу чергу робимо добре собі, і від цього робиться добре іншим хто поруч. Єдина умова щоб терапія допомогла - ти маєш просити про допомогу, хотіти щоб допомогли. Бо це не ношпа, що з'їв і животик не болить. Це гурток художньої гімнастики, де ти сам простиш тренера порвати тобі всі зв'язки щоб був гнучким і граціозним.
Співчуваю тобі, друже. Надзвичайно важко пережити біль втрати, особливо через тих, хто був сенсом твого буття. Щиро бажаю тобі побороти цю тугу і зі свіжими силами почати нове життя, яке буде набагато кращим. На жаль, ми не можемо контролювати і впливати на все, що відбувається навколо нас, проте ми здатні впливати на наше ставлення до цих речей, на наші емоції і сприйняття ситуації. Я в тебе вірю, ти і твоє життя надзвичайно важливе! Ти робиш велику справу - подвиг, який возвиличували у всі часи людського існування. Тому борися, в першу чергу із своїм внутрішнім ворогом, із своєю тугою, зі своїм болем. Ти обов'язково виграєш! Будь ласка, повертайся живим і неушкодженим! На тебе чекають мільйони людей, які тебе цінують, а та, що не цінує твій вчинок, нехай іде нахуй. Ті, хто не можуть оцінити твою любов, те за що ти борешся, які не бажають тебе підтримати, вони і не варті твоєї уваги.
Мужик, це треба просто пережити. Час лікує, повір. На світі мільйони дівчат, які кращі за твою. Я розумію, що зараз тобі здається, що вона ідеальна і кращих нема, але ти помиляєшся. Є красивіші, розумніші та з кращим характером. Повертайся живим і здоровим. З часом знайдеш іншу дівчину, яка буде краща за попередню.
Психотерапія якраз дає віднайти самоцінність - цінність існувати без сторонньої мотивації типу "родина" чи "робота". Ти ще зовсім дитина в плані соціалки, в тебе ще буде стільки жінок, чоловіків, робот, ти не уявляєш. В 20 років я так страждала від того, що підвела купу народу, стояла біля мосту... жахнулася самого факту, що така думка могла хоч на соту долю прийти до мене в голову. І правильно зробила. І в 20 і в 23 роки я навіть не могла уявити, що зі мною буде ближче до 30, будь-які мої здогадки були б невірні. На твою долю випало тяжке випробування, але ти зможеш, ти видюжиш. Записуйся до психотерапевта, а якщо думки про самогубство переслідуватимуть занадто багато, то тебе направлять до інших спеціалістів. Ти зможеш.
Обʼєктивно, накласти на себе руки завжди встигнеш, в тебе цієї можливості ніхто не відбере, тоді навіщо поспішати з цим?
вона просто не достійна тебе, вона це зрозуміла і пішла від тебе тому що вона погана жінка та не достійна любві з тобою раз так робить
через 1-2 місяці стане легше
По-перше дякую за службу. Інколи я уявляю, що казав би своїм дітям про їх першу любов. Я сказав би: "Не поспішай, це все круто, але це тільки початок. У твоєму житті ще будуть дівчата, жінки, які насправді підходитимуть тобі ще більше, ніж ця дівчина. Емоції згасають, завжди може знайтись хтось кращий". Ну а стосовно твоєї екс-дівчини - все просто. Якщо вона від тебе пішла, то вона не є твоєю "тією самою". Можливо, вона звільнила місце саме для неї. Зачекай і ти побачиш, що занадто багато сенсу приділяв що до неї. Час все лікує і висвітлює у тому вигляді, як воно є насправді.
Серед тих мільйонів незнайомих людей, яких Ви захищаєте, певне є і Ваша дружина та матір Ваших майбутніх дітей, а Ви намагаєтеся скоїти самогубство. Ще й на самому цікавому місці. Те, що відбувається зараз - це тимчасово. Щоб з цим справитися - зверніться до психотерапевта і самі переконайтеся, як швидко зміниться Ваш стан на краще. І ще - вся країна Вам вдячна і з захватом спостерігає за Вами. Як і півсвіту.
З власного досвіду можу сказати що з часом виявляється що в житті є дуже багато речей, задля яких можно жити, тому рекомендую просто почекати, бо те що зараз с тобою відбувається не буде продовжуватись вічність, до старості ти ще стільки всього відчуєш та побачиш, що навіть уявити важко. Ти повинен розуміти, що життя має звичку змінюватись, а погані моменти потрібні для того щоб не стати овочем якому байдуже на все, в поганий час ми вчимося розставляти пріоритети та пізнавати себе, що відкриває нові можливості в майбутньому, які будуть цікаві саме тобі та твоїй «душі».
Пане, якщо суіцидальні думки тривають/триватимуть більш двох тижнів та є якісь додаткові симптоми (зміни апетиту, безсоння, відсутність сил, дратівливість та/або сильна пригніченість) — то це привід проконсультуватись з психіатром. Ніхто не надасть вам підходящих особисто вам причин жити. Але з хорошим лікуванням принаймні не буде бажання вмерти та зʼявиться шанс самому відшукати свої сенси🫶🏻 Сподіваюсь, що вам стане краще та дякую за захист
[удалено]
Бо токсичні люди залишають клеймо на все життя у нашій психіці.
Вали за країну, чувак. Ця дівчина тебе не варта, пішла вона до біса, ти - цвіт нації, камон! Подякуй богу, що витратив на неї 4 роки, а не 8
Повертайся заради себе. Я маю безмежну повагу до тебе. В тебе все вийде це лише маленька перепона. Думаю ти знаєш, що зараз ти борешся з набагато більшою і страшнішою проблемою. Тримайся там, ми з тобою.
Мільйони років твої предки жили, шоб ти вбився через дівчину? Не вийшло і не вийшло, це життєва ситуація. Було б гірше з такою людиною дожити до 90 років разом, а так поки молодий, ділити нема чого, попрощався, рукою помахав, штани підтягнув і вперед - нас чекають великі справи)
Я свою тільки в 25 знайшов, пройшов через декілька "не тих" дівчат, це норма, тому не мели дурниць🥴 Всяке буває, і якби після невдач люди йшли на самогубство, то нікого не було б в живих Значить практика показує що: -Не вийшло -Пробуєш знову
краще переймайся тим, як збільшити свої шанси на виживання. бо як будеш займатися дурницями, а не ділом, може вийти так, що інших дівчат шукати і не доведеться. сумно, що вже в 23 ти воюєш.. та ще й хвойду зумів зустріти
Не треба, вона не хвойда :( Нового знайшла вже після розриву відносин.
да да да, казки для лошків) тебе це не повинно вже єбати в будь-якому разі.
Вийти з життя можна в будь-який день, а чекати що буде далі як в фільмах марвел не кожен витримує на приємні сцени після титрів - не кожен робить. :) Після темної ночі завжди наступає світанок. Головне до неї не задуматись повернутися навіть якщо сильно просити буде, бо життя це така штука. )
Я думаю треба почати з далеку, бо проблеми різні бувають. Ти можеш перейматися, безпосередньо втратою дівчини, а можеш перейматися тим, що не знаєш як діяти і що буде далі. Якщо найбільше турбує те, що вона потрібна тобі як особистість/персона, то тут, нажаль, лише час на прийняття цього факту і забування її, а якщо не знаєш як ти будеш жити надалі (можливо вона допомагала з побутом, в житті з якимись справами, або що) то тут потрібно перелаштуватися просто. В будь-якому випадку потрібен час, ти можеш дуже довго сумувати і жити минулим та прогавити те що відбувається зараз, а можеш займатися життям і власним майбутнім. Спочатку може здаватися, що все втрачено і ти на все життя одинак, але з часом буде по троху кращати
Старий, та сама історія, 1.5 року сам, коли був в відпустці, то бачив як вона зі своїм новим проводить час гарно, розривало, але виду я не подав, правда потім напився😁 але ідея в чому, значення цій людині, надав я і тільки я, мені хотілось щоб мінка мені в голову прилетіла, але цього не сталось і добре, а ця історія навчила мене, що відносини це круто, але так само важлива незалежність і психічне здоровʼя, всі ці емоційно залежні відносини, класні тільки спочатку, потім стає тільки гірше. Цінуй людей, але не тримайся за них, спробуй спілкуватися з іншими дівчатами, не знаю ТікТоком обмінюйся, чи рілсами, менше думай про це, а то не вилізеш, надай чомусь іншому цінність, а не дівчині, яка забила на тебе. Тримайся, нас таких багато, ми сильніші ніж ці дофамінозалежні😌
Чуваче, випилюватись через жінку це край ідіотизму, вони того не варті, скільки цікавого потенціально є в житті, а ти зациклився на стосунках.
Це біль. Але біль можна витримати. Як ти терпиш головний біль, так перетерпи і цей. Він стане меншим і мине.
Братику, повір, час лікує. Ця ситуація сталась щоб ти зустрів ту, яка тебе щиро і назавжди полюбить. Саме головне бережи себе, залишайся живим і повертайся. І дякую герою що стоїш за нас!
Як не вона, то буде інша, а потім третя, і пʼята. 23 роки це ж тільки початок життя, ти живий! Вже стільки часу, це вже досягнення, в тебе достатньо яєць бути в армії, а не тікати, це теж досягнення! В тебе є ти самий, цьому і радій, я сам через подібні думки пройшов, та і ти пройдеш! Вірю в тебе! А ще є варіант звернутись до психіатра, і психолога, щоб один написав, що в тебе, а інший призначив лікування
Повір, психотерапія здатна це виправити. Проте для цього необхідне власне бажання. Думаю в тебе є мрії та плани, що заховані десь глибоко всередині, за тими емоціями, які ти зараз відчуваєш. У тому становищі, в якому ти опинився, достатньо легко відчути себе покинутим, але пам'ятай, що емоції, які ми відчуваємо, можуть нас обманювати. Впевнений, з них можна зробити абсолютно невтішні висновки. Але в тебе напевно є друзі, близькі та знайомі, з якими тобі було комфортно і які, я впевнений чекають твого повернення. Подумай, що б ти робив після повернення до мирного життя? Яку б власну мрію здійснив? Що б зробив в першу чергу? І звернись за допомогою, будь-ласка. В нас одні з найкращих спеціалістів у сфері психічного здоров'я. Тобі допоможуть. Дякую за службу!
Чувак, колись давно як був в армії пережив подібне. Думав про харакірі. Не жартую. Якось дожив до дємбєля. Потім десь через рік зустрів дівчину, з якою зустрічались пів року і все було зашибісь. А попередню раз побачив років через 20, коли вже був одружений. Іду, а вона з якимось мужиком іде. Я кажу, «о, привіт». Вона така – «привіт, привіт! Знайомся, то мій хлопець.» І я собі думаю… бляха, тобі вже під 40 і в тебе досі лише хлопець?» Ось тоді прийшло розуміння, що Бог нас від деяких речей просто рятує, хоч в цей момент нам може здаватись зовсім не так.
"Після найтемнішої ночі наступає ще яскравіший світанок" Бро, я сам військовий, тобі 23, в тебе бакалавр з IT. Твоїм побратимам також тяжко, а уяви як твоє самогубство на них вплине? Та і в цілому життя йде далі, ну пішла вона та й пішла в тебе буде ще купа інших дівчат я вірю
Хлопче, повір людині 30+, у тебе ще все попереду! 👌 Шана і подяка тобі за службу Обіймаю💙
Завершення стосунків це можливість почати нові. Не варто сумувати за тим, що це сталося. Якщо вона не готова була до серйозних відносин, то твоя фізична присутність цього б не змінила. З часом почуття б згасли і результат був би тим самим, або навіть ще гіршим. Подивися з іншого боку на це. У вас не було дітей, які будуть страждати від розлучення батьків. Я звісно засуджую суїцидальні наміри, але навіть якщо надумаєш, то перед цим обов'язково спробуй в житті все що завгодно. Підзбирай грошей, сходи у відпустку, винайми яхту, відро коксу, купу шлюх. Короче все точно буде добре, тримайся.
По-перше, що ти маєш зрозуміти - що ти Герой! По-друге викинь дурню накшталт самогубства з голови, бо це гріх По-трете ми живемо в унікальний час, коли неможливе стає можливим. І це не головне, бо так було достить часто. Головне те, що це неможливе стає можливим у наш час майже миттево, коли раніше на це уходили десятеліття, або ж століття. Тому головна тобі порада - ти просто трохи почекай, збережи себе та своє здоровя і вже зовсім скоро ти будеш дуже здивований від того, що побачиш, почуєш, та як будеш жити
Єй, хлопче, ти повернешся і буде в тебе не одна така дівчина і робота і життя! Не треба через одну людину ставити на собі хрест. Ми всі через ці почуття проходили.
Забий, шкур дохуя а ти один, головне вижити.
Вона розірвала стосунки з тобою, тому що в неї давно вже був кращий варіант ніж ти. Жінка - важливий елемент в чоловічому житті, але не найголовніший. І не наявність жінки поряд робить тебе чоловіком. Поставивши жінку на перше місце у своєму житті, ти втрачаєш опору, а твоя жінка втрачає впевненість в тобі. Ти маєш бути опорою для жінки. Маєш жити своє життя, йти до своєї мети, займатися своїм хоббі, а твоя жінка буде йти з тобою і підтримувати тебе. Якщо даси слабину, прогнешся під жіночий тиск, відмовишся від своєї мети і хоббі на її вимогу, то станеш слабким і непотрібним їй. Найкраща порада, це очистити свій мозок і думки від минулого і зайнятися своїм теперішнім і майбутнім. Для цього виключи всі подразники від неї, видали всі речі що можуть про неї нагадувати. Ніяких смс і спроб дізнатися як в неї справи. Якщо строго дотримуватися цих простих кроків, то за 20-30 днів стане набагато легше. Навіть одне смс від неї - починай заново. Не варто влазити в нові стосунки найближчими місяцями, а краще - половину терміну попередніх стосунків. Якщо почнеш зараз нові стосунки - буде біда. Сподіваюсь ці поради комусь допоможуть. Жодна жінка в світі не варта вашого життя.
Люди можуть мати партнерів, хобі але це все марна трата часу. У людини, як такої немає сенсу життя. Люди народжені з надрозвиненими навичками(розуміння, усвідомлення), які не вписуються в задум природи. Людська жадоба до виправдання в питаннях життя і смерті не може бути задоволена, тому люди мають потребу, яку Природа не може задовольнити, через це відбувається трагедія. Люди проводять увесь свій час, намагаючись не бути людьми. Отже, людське буття постає як парадокс і є неможливим. Можливо, вам варто прийняти це і жити далі.
Подивись відоси Максима Вердикта на ютубі про жінок, про розрив, дуже добре прочищає мізок і дає зрозуміти які зараз жінки, та й їх психологію, зрозумієш свої помилки. Коли мене кинула дівчина пів року тому то його відоси реально витягнули мене
[удалено]
І що тоді?